Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни. — Черкаси: Черкаський національний
університет, 2015. — 285 с.
Науковий керівник: Масненко Віталій Васильович, доктор історичних наук, професор.
Мета дослідження полягає у тому, щоб встановити стан, повноту і достовірність досліджень із історії польсько-українського союзу 1920 р., верифікувати концепції українських і польських істориків, виявити недостатньо вивчені питання, розробити рекомендації щодо подальшого дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:
- вперше комплексно, за проблемно-хронологічною схемою, узагальнено як польську, так і українську історіографію польсько-українського союзу 1920 р.;
- уточнено основні історіографічні періоди дослідження теми;
- з’ясовано методологічні та концептуальні засади історичних досліджень, визначено основні тенденції та закономірності накопичення історичних знань із запропонованої теми;
- переосмислено застарілі оцінки, стереотипні твердження, концептуальні підходи;
- виявлено причини ряду фактологічних та інтерпретаційних розбіжностей, які стосуються різних аспектів теми;
- поглиблено порівняння історіографічного процесу в Польській Народній Республіці (далі – ПНР) та Радянській Україні, українській та польській діаспорній літературі, історіографії незалежної України та Польщі;
- визначено та охарактеризовано позанаукові фактори, які впливали на історіографічний процес;
- запропоновано кілька наукових гіпотез, які можуть бути продуктивно використані у межах дослідження теми.
Науковий керівник: Масненко Віталій Васильович, доктор історичних наук, професор.
Мета дослідження полягає у тому, щоб встановити стан, повноту і достовірність досліджень із історії польсько-українського союзу 1920 р., верифікувати концепції українських і польських істориків, виявити недостатньо вивчені питання, розробити рекомендації щодо подальшого дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:
- вперше комплексно, за проблемно-хронологічною схемою, узагальнено як польську, так і українську історіографію польсько-українського союзу 1920 р.;
- уточнено основні історіографічні періоди дослідження теми;
- з’ясовано методологічні та концептуальні засади історичних досліджень, визначено основні тенденції та закономірності накопичення історичних знань із запропонованої теми;
- переосмислено застарілі оцінки, стереотипні твердження, концептуальні підходи;
- виявлено причини ряду фактологічних та інтерпретаційних розбіжностей, які стосуються різних аспектів теми;
- поглиблено порівняння історіографічного процесу в Польській Народній Республіці (далі – ПНР) та Радянській Україні, українській та польській діаспорній літературі, історіографії незалежної України та Польщі;
- визначено та охарактеризовано позанаукові фактори, які впливали на історіографічний процес;
- запропоновано кілька наукових гіпотез, які можуть бути продуктивно використані у межах дослідження теми.