Українська академічна спільнота, незважаючи на значний теоре-
тичний масив інформації, й далі перебуває у полоні ілюзій, шаблонів
сприйняття та некоректних тлумачень концепта «український кордоцентризм». Філософська дискусія навколо цього концепта є конфліктом міфологій – протистоянням між міфом про унікальний етноментальний феномен та міфом про ілюзію наукової уяви. Водночас вона є
конфліктом інтерпретацій – протистоянням між міфічною інтерпретацією класичної доби української філософії та її метафілософською
інтерпретацією.
Пропонована монографія ознайомлює із філософською позицією
автора концепта «український кордоцентризм», його оцінкою цих конфліктів.
тичний масив інформації, й далі перебуває у полоні ілюзій, шаблонів
сприйняття та некоректних тлумачень концепта «український кордоцентризм». Філософська дискусія навколо цього концепта є конфліктом міфологій – протистоянням між міфом про унікальний етноментальний феномен та міфом про ілюзію наукової уяви. Водночас вона є
конфліктом інтерпретацій – протистоянням між міфічною інтерпретацією класичної доби української філософії та її метафілософською
інтерпретацією.
Пропонована монографія ознайомлює із філософською позицією
автора концепта «український кордоцентризм», його оцінкою цих конфліктів.