/ Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії
України НАН. ‒ К.: Інститут історії України, 2016. ‒ 288 с.
ISBN 978-966-02-7834-9 У фокусі дослідження знаходяться конфліктні взаємини всередині влади Гетьманської держави першої чверті XVIII ст. Послідовно і скрупульозно аналізуючи довготривалу судову і позасудову тяжбу представника нижчої, сотенної адміністрації Федора Лісовського з главою гетьманського уряду Іваном Скоропадським, розкриваючи численні прояви ігнорування козацьким сотником розпоряджень і наказів гетьмана, автор шукає відповіді на питання: якою була модель організації влади в гетьманській Україні та якими були способи взаємодії її окремих ланок? в якій мірі поведінка сотника була унікальною, а в якій цілком органічно вписувалась у звиклу парадигму владних відносин Гетьманату? як можна охарактеризувати дієвість гетьманської влади, якщо вона допускала такі прояви свавілля, та, головне, чим можна їх пояснити? Пошук відповідей на ці та інші, їм подібні, питання дозволяють по-новому оцінити характер владних відносин в козацькому Гетьманаті, всерйоз підважуючи при цьому хибні уявлення про них, як про своєрідну ідилічну симфонію влади та соціуму, в якій домінують виборність козацької старшини, її справедливе панування над підвладними та одночасне пошанування владців, котрі стоять на ієрархічній драбині Гетьманської держави вище за них. Книгу написано переважно на архівних судових матеріалах Генеральної військової канцелярії, матеріалах листування гетьманського уряду з царською владою та місцевою козацькою адміністрацією. Дослідження стане в нагоді як професійним історикам і студентам, що засвоюють фах, так і широкому колу читачів, зацікавлених історією ранньомодерної України. Зміст.
Вступ.
Сотницький уряд у структурі владних відносин Гетьманату.
«Аки во Израили Фараона себе поставляет». Честолюбець, конокрад, п’яниця і «забойця» на чолі Гадяцької протопопії.
«Похищение брака», богохульство та шахрайство. «Гріхи розмаитїи» з ранньої біографії Федора Лісовського.
З протопопів у сотники. Соломонова мудрість царського присуду двоєженцю.
На чолі Новгород-Сіверської сотні: «Осятрини и иншой риби, мяса, вин и всяких речей з ратуши до двору свого берет».
Антологія сотницького беззаконня за матеріалами розслідування 1718 р. .
«Розиск» завершено, провини доведено… корогву повернуто, зловживання продовжуються.
Спроба реваншу: петербурзька протестація Федора Лісовського 1721 р. .
Жіночий слід трагічного фіналу кримінальної саги.
Посмертні судові тяжби сотника-свавільця.
Про приваби життя «за» царя, безсилля гетьманської влади та обмеженість дослідницьких можливостей історика (Прикінцеві спостереження).
ISBN 978-966-02-7834-9 У фокусі дослідження знаходяться конфліктні взаємини всередині влади Гетьманської держави першої чверті XVIII ст. Послідовно і скрупульозно аналізуючи довготривалу судову і позасудову тяжбу представника нижчої, сотенної адміністрації Федора Лісовського з главою гетьманського уряду Іваном Скоропадським, розкриваючи численні прояви ігнорування козацьким сотником розпоряджень і наказів гетьмана, автор шукає відповіді на питання: якою була модель організації влади в гетьманській Україні та якими були способи взаємодії її окремих ланок? в якій мірі поведінка сотника була унікальною, а в якій цілком органічно вписувалась у звиклу парадигму владних відносин Гетьманату? як можна охарактеризувати дієвість гетьманської влади, якщо вона допускала такі прояви свавілля, та, головне, чим можна їх пояснити? Пошук відповідей на ці та інші, їм подібні, питання дозволяють по-новому оцінити характер владних відносин в козацькому Гетьманаті, всерйоз підважуючи при цьому хибні уявлення про них, як про своєрідну ідилічну симфонію влади та соціуму, в якій домінують виборність козацької старшини, її справедливе панування над підвладними та одночасне пошанування владців, котрі стоять на ієрархічній драбині Гетьманської держави вище за них. Книгу написано переважно на архівних судових матеріалах Генеральної військової канцелярії, матеріалах листування гетьманського уряду з царською владою та місцевою козацькою адміністрацією. Дослідження стане в нагоді як професійним історикам і студентам, що засвоюють фах, так і широкому колу читачів, зацікавлених історією ранньомодерної України. Зміст.
Вступ.
Сотницький уряд у структурі владних відносин Гетьманату.
«Аки во Израили Фараона себе поставляет». Честолюбець, конокрад, п’яниця і «забойця» на чолі Гадяцької протопопії.
«Похищение брака», богохульство та шахрайство. «Гріхи розмаитїи» з ранньої біографії Федора Лісовського.
З протопопів у сотники. Соломонова мудрість царського присуду двоєженцю.
На чолі Новгород-Сіверської сотні: «Осятрини и иншой риби, мяса, вин и всяких речей з ратуши до двору свого берет».
Антологія сотницького беззаконня за матеріалами розслідування 1718 р. .
«Розиск» завершено, провини доведено… корогву повернуто, зловживання продовжуються.
Спроба реваншу: петербурзька протестація Федора Лісовського 1721 р. .
Жіночий слід трагічного фіналу кримінальної саги.
Посмертні судові тяжби сотника-свавільця.
Про приваби життя «за» царя, безсилля гетьманської влади та обмеженість дослідницьких можливостей історика (Прикінцеві спостереження).