Національний транспортний університет.
Предмет філософії. Специфіка філософських проблем. Філософія і
світогляд.
Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності.
Філософська та наукова картини світу: взаємозв'язок основних концепцій.
Проблема виникнення філософії. Основні періоди історії філософії.
Філософія і релігія: проблеми співвідношення та взаємозв'язку.
Місце науки в сучасній цивілізації. Філософське осмислення науково-технічного прогресу. Проблема етики вченого.
Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
Філософія і культура. Соціокультурні функції філософії.
Філософія позитивізму, егагіи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
Категорії „сутність" і „явище", „закон" і „закономірність", їх зміст і функції.
Категорії "кількість" і "якість". Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
Категорії "зміст" і "форма", "організація" та "самоорганізація", їх функції.
Категорії: „рух" і „спокій", „час" і „простір". Зміст і функції перелічених категорій.
Категорії „тотожності", „розрізнення", „протиріччя". Наукові та соціальні протиріччя.
Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Істина і достовірність.
Поняття науки. Критерії науковості знання. Роль світогляду в науковому пізнанні.
Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
Методи емпіричного та теоретичного пізнання. Індукція і дедукція в науковому пізнанні.
Чуттєве і раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм у науковому пізнанні. Гір об л е м а і нтуїції.
Емпіричний рівень пізнання. Форми емпіричного пізнання. Поняття наукового факту та емпіричного закону.
Теоретичний рівень пізнання. Форми теоретичного пізнання. Проблема зв'язку теоретичного та емпіричного.
Теорія як форма наукового знання. Типи наукових теорій та їх функції. Теорія і концепція.
Діалектика. Основні історичні форми діалектики та їх місце в історії філософії.
Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
Соціальне буття. Основні проблеми соціальної філософії. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства.
Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
Поняття духовності. Основні міри духовного життя людини. Індивідуальна та суспільна свідомість.
Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану.
Поняття традиційного, індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства.
Проблема сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу.
Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв'язання (К.Ясперс, С.Хантінгтон, К.Поппер, Р.Арон).
Концепції свободи в історії філософії.
Антична філософія: відмінність від "східної" філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для формування європейської культури.
Філософія Сократа та ГІлатона. Значення філософії ГІлатона для європейської культури.
Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.
Особливості культури та філософії Середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Геоцентризм. Номіналізм та реалізм.
Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
Філософія Г. Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, "панлогізм", розуміння історії.
Філософія І.Канта. Ідея активно-творчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія І. Канта і класична наука. Категоричний імператив І. Канта.
Філософія Л.Фейєрбаха. Ідея філософської антропології. Вчення про релігію.
Філософія К.Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у Ф.Бекона і Р.Декарта.
Ідеї свободи і соціальної справедливості. Концепція прав людини у філософії (Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Ш.Монтеск'є та інші).
Соціально-культурне значення філософії французького та німецького Просвітництва (П.Гольбах, К.Гельвецій, Ш.Монтеск'є, І.Кант).
Основні проблеми філософії суб'єктивного ідеалізму (Дж. Берклі, Д.Юм, Й. Фіхте).
Основні теми філософських пошуків Г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Г.Сковороди на розвиток української та російської філософської думки. І &
Роль ГІ.Юркевичау формуванні християнського персоналізму.
Філософія України XIX - XX ст. у контексті світової філософської думки.
Філософія у Києво-Могилянській академії в др. пол. XVII - першій пол. XVIII ст. (Ф.ГІрокопович, М.Козачинський, Г.Кониський).
Філософія національної ідеї. Проблеми державотворення в Україні.
Філософія прагматизму, її світоглядне та методологічне значення (Ч.Пірс, У.Джеймс, Дж. Дьюі).
Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю). Поняття "життєвого світу" у Е.Гуссерля.
Філософія життя (А.Шопенгауер, Ф.Нщше, В.Дільтей) та її значення для європейської культури.
Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії
соціальної філософії (О.Шпенглер, М.Данилевський, К.Маркс, А.Тойнбі).
Історичні форми людських спільнот. Нація та державність. Проблема національної еліти та її ролі в житті нації.
Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні.
Ціннісні орієнтири людини і проблеми соціальної орієнтації економіки.
Право, правова держава, громадянське суспільство як досягнення цивілізації.
Право і правосвідомість. Право і закон.
Філософія - світоглядна основа господарювання і управління.
Провідні ціннісні орієнтації людства у XXI ст. Толерантність, плюралізм, свобода, гуманізм як соціальні цінності та ідеали життєвого світу людини.
Класична, некласична та посткласична науки та їх філософська рефлексія.
Культура як суспільно-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
Становлення і основні проблеми філософії техніки.
Техніка і людина. Специфіка технічної творчості. Техніка як рушійна сила суспільного розвитку.
Природні засади історії. Суспільство і природа.
Філософське осмислення науково-технічного прогресу і глобальних проблем сучасності.
Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності.
Філософська та наукова картини світу: взаємозв'язок основних концепцій.
Проблема виникнення філософії. Основні періоди історії філософії.
Філософія і релігія: проблеми співвідношення та взаємозв'язку.
Місце науки в сучасній цивілізації. Філософське осмислення науково-технічного прогресу. Проблема етики вченого.
Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
Філософія і культура. Соціокультурні функції філософії.
Філософія позитивізму, егагіи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
Категорії „сутність" і „явище", „закон" і „закономірність", їх зміст і функції.
Категорії "кількість" і "якість". Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
Категорії "зміст" і "форма", "організація" та "самоорганізація", їх функції.
Категорії: „рух" і „спокій", „час" і „простір". Зміст і функції перелічених категорій.
Категорії „тотожності", „розрізнення", „протиріччя". Наукові та соціальні протиріччя.
Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Істина і достовірність.
Поняття науки. Критерії науковості знання. Роль світогляду в науковому пізнанні.
Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
Методи емпіричного та теоретичного пізнання. Індукція і дедукція в науковому пізнанні.
Чуттєве і раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм у науковому пізнанні. Гір об л е м а і нтуїції.
Емпіричний рівень пізнання. Форми емпіричного пізнання. Поняття наукового факту та емпіричного закону.
Теоретичний рівень пізнання. Форми теоретичного пізнання. Проблема зв'язку теоретичного та емпіричного.
Теорія як форма наукового знання. Типи наукових теорій та їх функції. Теорія і концепція.
Діалектика. Основні історичні форми діалектики та їх місце в історії філософії.
Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
Соціальне буття. Основні проблеми соціальної філософії. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства.
Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
Поняття духовності. Основні міри духовного життя людини. Індивідуальна та суспільна свідомість.
Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану.
Поняття традиційного, індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства.
Проблема сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу.
Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв'язання (К.Ясперс, С.Хантінгтон, К.Поппер, Р.Арон).
Концепції свободи в історії філософії.
Антична філософія: відмінність від "східної" філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для формування європейської культури.
Філософія Сократа та ГІлатона. Значення філософії ГІлатона для європейської культури.
Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.
Особливості культури та філософії Середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Геоцентризм. Номіналізм та реалізм.
Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
Філософія Г. Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, "панлогізм", розуміння історії.
Філософія І.Канта. Ідея активно-творчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія І. Канта і класична наука. Категоричний імператив І. Канта.
Філософія Л.Фейєрбаха. Ідея філософської антропології. Вчення про релігію.
Філософія К.Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у Ф.Бекона і Р.Декарта.
Ідеї свободи і соціальної справедливості. Концепція прав людини у філософії (Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Ш.Монтеск'є та інші).
Соціально-культурне значення філософії французького та німецького Просвітництва (П.Гольбах, К.Гельвецій, Ш.Монтеск'є, І.Кант).
Основні проблеми філософії суб'єктивного ідеалізму (Дж. Берклі, Д.Юм, Й. Фіхте).
Основні теми філософських пошуків Г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Г.Сковороди на розвиток української та російської філософської думки. І &
Роль ГІ.Юркевичау формуванні християнського персоналізму.
Філософія України XIX - XX ст. у контексті світової філософської думки.
Філософія у Києво-Могилянській академії в др. пол. XVII - першій пол. XVIII ст. (Ф.ГІрокопович, М.Козачинський, Г.Кониський).
Філософія національної ідеї. Проблеми державотворення в Україні.
Філософія прагматизму, її світоглядне та методологічне значення (Ч.Пірс, У.Джеймс, Дж. Дьюі).
Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю). Поняття "життєвого світу" у Е.Гуссерля.
Філософія життя (А.Шопенгауер, Ф.Нщше, В.Дільтей) та її значення для європейської культури.
Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії
соціальної філософії (О.Шпенглер, М.Данилевський, К.Маркс, А.Тойнбі).
Історичні форми людських спільнот. Нація та державність. Проблема національної еліти та її ролі в житті нації.
Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні.
Ціннісні орієнтири людини і проблеми соціальної орієнтації економіки.
Право, правова держава, громадянське суспільство як досягнення цивілізації.
Право і правосвідомість. Право і закон.
Філософія - світоглядна основа господарювання і управління.
Провідні ціннісні орієнтації людства у XXI ст. Толерантність, плюралізм, свобода, гуманізм як соціальні цінності та ідеали життєвого світу людини.
Класична, некласична та посткласична науки та їх філософська рефлексія.
Культура як суспільно-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
Становлення і основні проблеми філософії техніки.
Техніка і людина. Специфіка технічної творчості. Техніка як рушійна сила суспільного розвитку.
Природні засади історії. Суспільство і природа.
Філософське осмислення науково-технічного прогресу і глобальних проблем сучасності.