2 с. Новела Томаса Манна «Смерть у Венеції» - це історія про долю
митця та про природу мистецтво в цілому. На початку новели Густав
фон Ашенбах постає перед нами дисциплінованою, організованою,
скрупульозною та пунктуальною людиною. Він, хоч і володіє
чуттєвістю, яка дісталась йому зі сторони матері, все ж стримує та
пригнічує свої пристрасті і ніколи не виражає їх ні у своєму
мистецтві, ні у житті.
Томас Манн в цій новелі, на прикладі Ашенбаха, зображує проблему того, до чого може призвести коли митець приносить в жертву етику естетці, коли митець поступається моральним принципам, коли його мистецтво – це лише механічна робота, яка не має під собою ніяких етичних та духовних засад. І коли митець поступається своєю гідністю, це призводить до загибелі, як моральної так і фізичної.
Томас Манн в цій новелі, на прикладі Ашенбаха, зображує проблему того, до чого може призвести коли митець приносить в жертву етику естетці, коли митець поступається моральним принципам, коли його мистецтво – це лише механічна робота, яка не має під собою ніяких етичних та духовних засад. І коли митець поступається своєю гідністю, це призводить до загибелі, як моральної так і фізичної.