ВЦ "Київський університет", 2000. – 260 с.
В основі структури книжки лежать два головні принципи:
біографічно-хронологічний та ідеологічний. Досліджуються
відновлення, функціонування протягом 1922-1939 років і закриття ЛНВ
і "Вістника", естетична та ідеологічна концепції Дмитра Донцова,
його діяльність як редактора, ідеолога та есеїста, спроба ще одного
відновлення журналу по війні на еміграції. У підсумку розглядається
методологічне значення донцовської спадщини для культурного і
політичного життя сучасної України. Методологічна база монографії
ґрунтується передусім на фактологічному дослідженні першоджерел.
