Перевод на укр.язык Коноплянко З.Д.
Книга присвячена становленню основ нової науки — інформодинаміки, науки, що вивчає інформацію як феномен, досліджує закони взаємозв'язку системно-складних утворень. Інформодинаміка, як наука про відкриті системи, базується тільки на мінімально необхідному, природно існуючому наборі принципів побудови Всесвіту - її „Природній аксіоматиці”.
Публікація призначена для фахівців, що працюють у галузях теоретичної інформатики, системного аналізу, інформаційних систем для ухвалення рішень і управління і, зокрема, для осіб, охочих розібратися з проблемами побудови дійсно інтелектуальних систем, - систем, що базуються на взаємодії контекстно-залежних інформаційних потоків, на новій, вірніше «природно-запозиченій» архітектурі інформаційних машин, але не на евристиках і прикладній математиці.
У тексті формально не містяться складні моменти, що вимагають спеціальної підготовки, але великий круг висловлюваних питань припускає достатню широту кругозору читача.
Пропонований матеріал може представити істотний теоретичний і практичний інтерес для дослідників, що працюють у галузі технології пізнання і створення інформаційних і інтелектуальних систем, розробників нової архітектури інформаційних машин із структурою, близькою до структури мозку, і для всіх осіб будь-яких наукових інтересів, що шукають принципово нові підходи до роботи з системами своєї галузі діяльності як із системами відкритими, такими, що активно взаємодіють із зовнішнім Світом.
Авторська передмова до другого видання. 5
Від «не термодинамічної» кібернетики до інформодинаміки 5
РОЗДІЛ 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ І УПРАВЛІННЯ 16
1.1. Інтелектуальні системи і інтелектуальне управління 17
1.2. Від строгості математичної символіки до свободи семантики 22
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ 25
2.1. Інженерне поняття інтелекту 25
2.2. Системи і управління 28
2.3. Подання знань і робота з ним 30
2.4. Інформаційна база 33
РОЗДІЛ 3. МОВИ І МОВНІ МОДЕЛІ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ 36
3.1. Мови природні і штучні 36
3.2. Мови управління 38
3.3. Мови контекстно – залежного управління 39
3.4. Формальна система і теорія, що формалізується 41
3.5. Моделювання і реалізація мовних об’єктів 42
3.6. Числення предикатів 43
3.7. Подання проблемної галузі на основі мови предикатів 45
РОЗДІЛ 4. СКЛАДНІСТЬ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ 48
4.1. Необхідність загальної теорії 48
4.2. Дві загальні теорії систем 49
4.3. Ієрархія систем 50
4.4. Нова парадигма управління 53
4.5. Гомеокінетичне плато інтелектуальної системи 55
4.6. Узагальнена функціональна структура ІСУ 58
4.7. Мови систем і мови управління 60
4.8. Тріаграма систем 63
РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТЕКСТНО-ЗАЛЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ 67
5.1. Неформальні вимоги 67
5.2. Інженерні проблеми проектування складних систем 69
5.3. Комп’ютер фон Нойманівської архітектури в системах високих рівнів складності 72
5.4. Частотна оцінка 74
5.5. Інформаційна стійкість 76
РОЗДІЛ 6. НОВА АРХІТЕКТУРА МАШИН 79
6.1. Машини баз знань 79
6.2. Паралельні обчислення з управлінням від потоку даних 81
РОЗДІЛ 7. ПРО ТЕХНОЛОГІЮ УПРАВЛІННЯ 84
7.1. Врахування динаміки інформаційних потоків 84
7.2. Вбудовування системи автоматизації в структуру об’єкта 84
7.3. Об’єкт в інформаційному середовищі 86
7.4. Проблема декомпозиції об’єкта як складної системи 88
РОЗДІЛ 8. ІНЖЕНЕРІЯ СИСТЕМ “ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ” 89
8.1. Три основні підходи 89
8.2. Перший підхід. Ідеологія операційної системи 90
8.3. Другий підхід. Ідеологія інструментальної системи 92
8.4. Третій підхід. Спеціалізована виробнича операційна система 101
8.5. Самовдосконалення ІСУ 106
РОЗДІЛ 9. ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ 108
9.1. Інформація і інформатика. Шлях до феноменології і інформодинаміки 109
9.2. Про реалізованість інформаційної машини відкритого Світу 114
ЧАСТИНА ТРЕТЯ 118
УЗГОДЖЕНИЙ СВІТ ІНФОРМОДИНАМІКИ 118
РОЗДІЛ 10. АКСІОМИ ВІДКРИТОГО СВІТУ 118
10.1. Феномен інформації як предмет науки про відкриті системи 118
10.2. Аксіоми умовчання 122
10.3. Співвідношення невизначеності - 2 123
10.4. Гармонійні шкали 124
10.5. Обговорення гармонійних побудов 126
10.6. Самоорганізація і структурний резонанс 129
10.7. До організації експериментів із виявлення структурного резонансу 131
10.8. Про механізм структурної взаємодії 133
10.9. Від структурної взаємодії до структурного поля 135
10.10. Про аксіоми або ефективні способи обдурити самого себе 136
10.11. Ще раз про аксіоми умовчання 139
РОЗДІЛ 11. ВЛАСНА СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЇ 141
11.1. Проблеми розробки інструментарію 141
11.2. Топологія вкладених багатовимірних конусів 144
11.3. Закон рекурсії структур, метаструктур і процесів 148
11.4. До питання про елементарну комірку 153
11.5. Деякі кількісні оцінки елементної бази 158
РОЗДІЛ 12. ТЕОРІЯ СТРУКТУРНОЇ УЗГОДЖЕНОСТІ 162
12.1. Структурна взаємодія і узагальнений принцип комплементарності 162
12.2. Про правила самоорганізації відкритих систем 164
12.3. Деякі наслідки і перспективи 175
12.4. Про деструкцію систем 177
12.5. Правила ТСУ – похідні 179
12.6. Попереднє обговорення результатів 181
12.7. Про методологію пізнання з позицій ТСУ 187
12.8. Обговорення ТСУ 188
РОЗДІЛ 13. ІНФОРМОДИНАМІКА 193
13.1. Дещо про аналогії 193
13.2. Від абстрактної машини до самоорганізації потоків 194
13.3. Деякі властивості інформаційної машини 201
13.4. Умови узгодження потоків. Резонатор динамічного структурного поля 203
13.5. Вільне інформаційне поле. Гіпотеза про дві половини Всесвіту 208
13.6. Інформодинаміка – поки без формалізму 212
13.7. ТСУ як інструментарій інформодинаміки 214
13.8. Ще раз про аксіоматику 218
Частина четверта 222
АРХІТЕКТУРА 222
ВІДКРИТИХ 222
СИСТЕМ 222
Попередження: обережно, відкриті системи 222
РОЗДІЛ 14. ВЕРТИКАЛЬНА МАШИНА 224
14.1. Концепція вертикальної машини 224
14.2. Структура команд 226
14.3. Програмування і запуск 229
14.4. “Перед прочитанням знищити…” 230
14.5. Що з нею робити? 232
14.6. Імітація вертикальної машини в адресному середовищі 234
РОЗДІЛ 15. ПРО ФІЗИКУ ВІДКРИТОГО СВІТУ 238
15.1. Без “Великого вибуху” 238
15.2. Доповнюваність моделей. Дві половини цілого 238
15.3. Світ як єдина система 242
15.4. Модифікація перетворення Лоренца 243
15.5. Випадок “малих” об’єктів 244
15.6. Структурно-узгоджена космологія 245
15.7. Узгодження структур об’єкта і теорії 253
15.8. Замітки про реалії нової фізики 255
РОЗДІЛ 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТВОРЮЮЧОГО 265
16.1. Короткий самовчитель не створення тоталітарного суспільства 266
16.2. Неминучість краху і свобода повтору 269
16.3. Роль Віри 272
16.4. Ментагенез 273
16.5. Відповідальність людини 276
Додаток 1 278
Короткий огляд способів самодеструкції програмних систем або Загальна Демонологія 278
Додаток 2 285
Про “інфонауки” 285
Про Ейнштейна, релятивізм і інформацію 289
Додаток 3 293
Повернення до лекції XVII 293
ЛІТЕРАТУРА 296
Книга присвячена становленню основ нової науки — інформодинаміки, науки, що вивчає інформацію як феномен, досліджує закони взаємозв'язку системно-складних утворень. Інформодинаміка, як наука про відкриті системи, базується тільки на мінімально необхідному, природно існуючому наборі принципів побудови Всесвіту - її „Природній аксіоматиці”.
Публікація призначена для фахівців, що працюють у галузях теоретичної інформатики, системного аналізу, інформаційних систем для ухвалення рішень і управління і, зокрема, для осіб, охочих розібратися з проблемами побудови дійсно інтелектуальних систем, - систем, що базуються на взаємодії контекстно-залежних інформаційних потоків, на новій, вірніше «природно-запозиченій» архітектурі інформаційних машин, але не на евристиках і прикладній математиці.
У тексті формально не містяться складні моменти, що вимагають спеціальної підготовки, але великий круг висловлюваних питань припускає достатню широту кругозору читача.
Пропонований матеріал може представити істотний теоретичний і практичний інтерес для дослідників, що працюють у галузі технології пізнання і створення інформаційних і інтелектуальних систем, розробників нової архітектури інформаційних машин із структурою, близькою до структури мозку, і для всіх осіб будь-яких наукових інтересів, що шукають принципово нові підходи до роботи з системами своєї галузі діяльності як із системами відкритими, такими, що активно взаємодіють із зовнішнім Світом.
Авторська передмова до другого видання. 5
Від «не термодинамічної» кібернетики до інформодинаміки 5
РОЗДІЛ 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ І УПРАВЛІННЯ 16
1.1. Інтелектуальні системи і інтелектуальне управління 17
1.2. Від строгості математичної символіки до свободи семантики 22
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ 25
2.1. Інженерне поняття інтелекту 25
2.2. Системи і управління 28
2.3. Подання знань і робота з ним 30
2.4. Інформаційна база 33
РОЗДІЛ 3. МОВИ І МОВНІ МОДЕЛІ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ 36
3.1. Мови природні і штучні 36
3.2. Мови управління 38
3.3. Мови контекстно – залежного управління 39
3.4. Формальна система і теорія, що формалізується 41
3.5. Моделювання і реалізація мовних об’єктів 42
3.6. Числення предикатів 43
3.7. Подання проблемної галузі на основі мови предикатів 45
РОЗДІЛ 4. СКЛАДНІСТЬ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ 48
4.1. Необхідність загальної теорії 48
4.2. Дві загальні теорії систем 49
4.3. Ієрархія систем 50
4.4. Нова парадигма управління 53
4.5. Гомеокінетичне плато інтелектуальної системи 55
4.6. Узагальнена функціональна структура ІСУ 58
4.7. Мови систем і мови управління 60
4.8. Тріаграма систем 63
РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТЕКСТНО-ЗАЛЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ 67
5.1. Неформальні вимоги 67
5.2. Інженерні проблеми проектування складних систем 69
5.3. Комп’ютер фон Нойманівської архітектури в системах високих рівнів складності 72
5.4. Частотна оцінка 74
5.5. Інформаційна стійкість 76
РОЗДІЛ 6. НОВА АРХІТЕКТУРА МАШИН 79
6.1. Машини баз знань 79
6.2. Паралельні обчислення з управлінням від потоку даних 81
РОЗДІЛ 7. ПРО ТЕХНОЛОГІЮ УПРАВЛІННЯ 84
7.1. Врахування динаміки інформаційних потоків 84
7.2. Вбудовування системи автоматизації в структуру об’єкта 84
7.3. Об’єкт в інформаційному середовищі 86
7.4. Проблема декомпозиції об’єкта як складної системи 88
РОЗДІЛ 8. ІНЖЕНЕРІЯ СИСТЕМ “ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ” 89
8.1. Три основні підходи 89
8.2. Перший підхід. Ідеологія операційної системи 90
8.3. Другий підхід. Ідеологія інструментальної системи 92
8.4. Третій підхід. Спеціалізована виробнича операційна система 101
8.5. Самовдосконалення ІСУ 106
РОЗДІЛ 9. ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ 108
9.1. Інформація і інформатика. Шлях до феноменології і інформодинаміки 109
9.2. Про реалізованість інформаційної машини відкритого Світу 114
ЧАСТИНА ТРЕТЯ 118
УЗГОДЖЕНИЙ СВІТ ІНФОРМОДИНАМІКИ 118
РОЗДІЛ 10. АКСІОМИ ВІДКРИТОГО СВІТУ 118
10.1. Феномен інформації як предмет науки про відкриті системи 118
10.2. Аксіоми умовчання 122
10.3. Співвідношення невизначеності - 2 123
10.4. Гармонійні шкали 124
10.5. Обговорення гармонійних побудов 126
10.6. Самоорганізація і структурний резонанс 129
10.7. До організації експериментів із виявлення структурного резонансу 131
10.8. Про механізм структурної взаємодії 133
10.9. Від структурної взаємодії до структурного поля 135
10.10. Про аксіоми або ефективні способи обдурити самого себе 136
10.11. Ще раз про аксіоми умовчання 139
РОЗДІЛ 11. ВЛАСНА СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЇ 141
11.1. Проблеми розробки інструментарію 141
11.2. Топологія вкладених багатовимірних конусів 144
11.3. Закон рекурсії структур, метаструктур і процесів 148
11.4. До питання про елементарну комірку 153
11.5. Деякі кількісні оцінки елементної бази 158
РОЗДІЛ 12. ТЕОРІЯ СТРУКТУРНОЇ УЗГОДЖЕНОСТІ 162
12.1. Структурна взаємодія і узагальнений принцип комплементарності 162
12.2. Про правила самоорганізації відкритих систем 164
12.3. Деякі наслідки і перспективи 175
12.4. Про деструкцію систем 177
12.5. Правила ТСУ – похідні 179
12.6. Попереднє обговорення результатів 181
12.7. Про методологію пізнання з позицій ТСУ 187
12.8. Обговорення ТСУ 188
РОЗДІЛ 13. ІНФОРМОДИНАМІКА 193
13.1. Дещо про аналогії 193
13.2. Від абстрактної машини до самоорганізації потоків 194
13.3. Деякі властивості інформаційної машини 201
13.4. Умови узгодження потоків. Резонатор динамічного структурного поля 203
13.5. Вільне інформаційне поле. Гіпотеза про дві половини Всесвіту 208
13.6. Інформодинаміка – поки без формалізму 212
13.7. ТСУ як інструментарій інформодинаміки 214
13.8. Ще раз про аксіоматику 218
Частина четверта 222
АРХІТЕКТУРА 222
ВІДКРИТИХ 222
СИСТЕМ 222
Попередження: обережно, відкриті системи 222
РОЗДІЛ 14. ВЕРТИКАЛЬНА МАШИНА 224
14.1. Концепція вертикальної машини 224
14.2. Структура команд 226
14.3. Програмування і запуск 229
14.4. “Перед прочитанням знищити…” 230
14.5. Що з нею робити? 232
14.6. Імітація вертикальної машини в адресному середовищі 234
РОЗДІЛ 15. ПРО ФІЗИКУ ВІДКРИТОГО СВІТУ 238
15.1. Без “Великого вибуху” 238
15.2. Доповнюваність моделей. Дві половини цілого 238
15.3. Світ як єдина система 242
15.4. Модифікація перетворення Лоренца 243
15.5. Випадок “малих” об’єктів 244
15.6. Структурно-узгоджена космологія 245
15.7. Узгодження структур об’єкта і теорії 253
15.8. Замітки про реалії нової фізики 255
РОЗДІЛ 16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТВОРЮЮЧОГО 265
16.1. Короткий самовчитель не створення тоталітарного суспільства 266
16.2. Неминучість краху і свобода повтору 269
16.3. Роль Віри 272
16.4. Ментагенез 273
16.5. Відповідальність людини 276
Додаток 1 278
Короткий огляд способів самодеструкції програмних систем або Загальна Демонологія 278
Додаток 2 285
Про “інфонауки” 285
Про Ейнштейна, релятивізм і інформацію 289
Додаток 3 293
Повернення до лекції XVII 293
ЛІТЕРАТУРА 296