Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2009. – 326 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове
видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Філософія мови і культури
Скиперских А. В. Интеллектуалы и легитимность правящего режима.
Каліберда О. О. Генезис мега-, макро- та мікроструктури західноєвропейських енциклопедій.
Довбня І. П. Дефініції поняття простору в різних сферах наукового знання.
Дружин Г. В. Динамика актуализированного заимствования в дискурсе.
Більченко Є. В. Філософія Київської Русі у контексті методики культурологічної інтерпертації тексту.
Міняйло Р. В., Сабадуха В. О. Мовна картина світу як відображення структурності соціуму та мовленнєвих потенцій суб’єкта соціальної діяльності.
Хома Т. В. Мовознавча проблематика досліджень спадщини Авґустина Волошина. Психологія мови і культури
Толчеєва Т. С. Еволюція свідомості людини в контексті мовленнєво-розумової діяльності.
Недашківська Т. Є. До проблеми формування професійної картини світу державних службовців.
Кушмар Л. В. Асоціативний експеримент: деякі проблеми організації та проведення. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Нагнибіда Л. С. Текст як основний компонент мистецтвознавчого дискурсу.
Котюрова М. П. Стилистика научной речи: проблемы категоризации семантики текста.
Синица И. А. Экспликация этнического самосознания автора в исторических текстах XIX века.
Руссова С. Н. «Своё» и «чужое» в художественном мире Ольги Бешенковской. К вопросу о типе автора-«изгоя».
Сыромля Н. Н. Методический аспект анализа мифологемы и архетипа как экспонентов культурной информации в структуре символа.
Мороз А. А. Грамматический аспект реализации концепта «шут» в романах Джона Голсуорси цикла «Сага о Форсайтах».
Доброльожа Г. М. Агресивна поведінка: оцінка вияву вербального та невербального спілкування в українському соціумі.
Дубенко О. Ю. Лінгвопоетичний аналіз як поєднання семантичного та формального підходів до вивчення поетичного тексту.
Шкварчук С. С. Афоризми Й. В. Ґете та Ф. Шіллера в лінгвокультурному вимірі.
Иваненко В. К., Сунь Нань. Межфразовые единства в рассказах М. Пришвина.
Кравець О. Б. Синтаксичні ресурси сполучникової когезії в художньому прозовому тексті. Міжкультурна комунікація
Жолоб І. Л. Діалогічний дискурс в діловому міжкультурному спілкуванні.
Месяц Н. К., Алла Гонзалез дель Кастильйо. Повторы как средство коммуникативной организации текста.
Мрачковская М. Н. Коммуникативная направленность дисциплин языкового цикла и их дидактические возможности в подготовке будущих менеджеров к межкультурной коммуникации. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Ступак И. В. Префиксные каузативные глаголы в немецком языкe.
Халіман О. В. Категорія оцінки у проекції на іменники спільного роду.
Тесленко Н. О. Неозначена рефренція вказівних займенників: диференційне маркування.
Кшановський О. Ч. Мовне контактування як фактор еволюції морфологічного типу перської мови.
Якубёнок Л. М. Реализационный потенциал конъюнктива в немецких адвокатских речах.
Татьянченко Н. Ф. Взаємодія словосполучення і речення як смислове явище.
Хуртиг Клаудия. К классификации предикативов. Мова і засоби масової комунікації
Смагулова Г. Н. Речевая культура современной молодежи (на материалах казахских фразеологизмов).
Тронь О. А., Тхір М. Б. Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах.
Грошко Т. В. Функціонування в газетному стилі одиниць вторинної номінації.
Андрейченко О. І. Функціонування метафори в політичному дискурсі (на матеріалі сучасних ЗМІ). Художня література в контексті культури
Федорова А.В. В.Г. Короленко и уральские казаки.
Оляндэр Л. К. Мир русского купечества в творчестве Максима Горького и Ивана Рукавишникова: антропологический аспект (к 140-летию со дня рождения М. Горького).
Зарва В. А. Поэтика повести «Заячий ремиз» C. С. Лескова.
Прабово Х. Мотив «женского начала» в романе Ф. М. Достоевского «Бесы».
Пятаева А. В. Специфика жанра романса в русской поэзии первой половины XIX века.
Семикина Ю. Г. Особенности неомифологической картины мира в романе И. Полянской «Прохождение тени».
Пирошенко С. Ю. Соотношения природного и городского пространства в лирике Иннокентия Анненского.
Грицак Н. Р. Марина Цвєтаєва і Анна Ахматова – поетичний діалог.
Лаврова Е. Л. М. Цветаева о природе, культуре и цивилизации.
Погоржельская В. В. Словесная живопись Н. В. Гоголя.
Соболева С. П. Закон справедливости и закон милости в романе Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита» (взгляд на проблему с точки зрения ведической традиции). Теорія і практика перекладу
Вільчинська Т. В. Історія розвитку перекладознавства.
Онищук М. І. Можливості застосування прийому компенсації у художньому перекладі.
Марченко Н. В. Переклад як засіб міжмовної комунікації: поняття еквівалентності та адекватності в перекладі.
Міронова Д. В. Проблеми художнього, зокрема поетичного, перекладу в умовах східнослов’янської мовної близькості.
Скиперских А. В. Интеллектуалы и легитимность правящего режима.
Каліберда О. О. Генезис мега-, макро- та мікроструктури західноєвропейських енциклопедій.
Довбня І. П. Дефініції поняття простору в різних сферах наукового знання.
Дружин Г. В. Динамика актуализированного заимствования в дискурсе.
Більченко Є. В. Філософія Київської Русі у контексті методики культурологічної інтерпертації тексту.
Міняйло Р. В., Сабадуха В. О. Мовна картина світу як відображення структурності соціуму та мовленнєвих потенцій суб’єкта соціальної діяльності.
Хома Т. В. Мовознавча проблематика досліджень спадщини Авґустина Волошина. Психологія мови і культури
Толчеєва Т. С. Еволюція свідомості людини в контексті мовленнєво-розумової діяльності.
Недашківська Т. Є. До проблеми формування професійної картини світу державних службовців.
Кушмар Л. В. Асоціативний експеримент: деякі проблеми організації та проведення. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
Нагнибіда Л. С. Текст як основний компонент мистецтвознавчого дискурсу.
Котюрова М. П. Стилистика научной речи: проблемы категоризации семантики текста.
Синица И. А. Экспликация этнического самосознания автора в исторических текстах XIX века.
Руссова С. Н. «Своё» и «чужое» в художественном мире Ольги Бешенковской. К вопросу о типе автора-«изгоя».
Сыромля Н. Н. Методический аспект анализа мифологемы и архетипа как экспонентов культурной информации в структуре символа.
Мороз А. А. Грамматический аспект реализации концепта «шут» в романах Джона Голсуорси цикла «Сага о Форсайтах».
Доброльожа Г. М. Агресивна поведінка: оцінка вияву вербального та невербального спілкування в українському соціумі.
Дубенко О. Ю. Лінгвопоетичний аналіз як поєднання семантичного та формального підходів до вивчення поетичного тексту.
Шкварчук С. С. Афоризми Й. В. Ґете та Ф. Шіллера в лінгвокультурному вимірі.
Иваненко В. К., Сунь Нань. Межфразовые единства в рассказах М. Пришвина.
Кравець О. Б. Синтаксичні ресурси сполучникової когезії в художньому прозовому тексті. Міжкультурна комунікація
Жолоб І. Л. Діалогічний дискурс в діловому міжкультурному спілкуванні.
Месяц Н. К., Алла Гонзалез дель Кастильйо. Повторы как средство коммуникативной организации текста.
Мрачковская М. Н. Коммуникативная направленность дисциплин языкового цикла и их дидактические возможности в подготовке будущих менеджеров к межкультурной коммуникации. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Ступак И. В. Префиксные каузативные глаголы в немецком языкe.
Халіман О. В. Категорія оцінки у проекції на іменники спільного роду.
Тесленко Н. О. Неозначена рефренція вказівних займенників: диференційне маркування.
Кшановський О. Ч. Мовне контактування як фактор еволюції морфологічного типу перської мови.
Якубёнок Л. М. Реализационный потенциал конъюнктива в немецких адвокатских речах.
Татьянченко Н. Ф. Взаємодія словосполучення і речення як смислове явище.
Хуртиг Клаудия. К классификации предикативов. Мова і засоби масової комунікації
Смагулова Г. Н. Речевая культура современной молодежи (на материалах казахских фразеологизмов).
Тронь О. А., Тхір М. Б. Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах.
Грошко Т. В. Функціонування в газетному стилі одиниць вторинної номінації.
Андрейченко О. І. Функціонування метафори в політичному дискурсі (на матеріалі сучасних ЗМІ). Художня література в контексті культури
Федорова А.В. В.Г. Короленко и уральские казаки.
Оляндэр Л. К. Мир русского купечества в творчестве Максима Горького и Ивана Рукавишникова: антропологический аспект (к 140-летию со дня рождения М. Горького).
Зарва В. А. Поэтика повести «Заячий ремиз» C. С. Лескова.
Прабово Х. Мотив «женского начала» в романе Ф. М. Достоевского «Бесы».
Пятаева А. В. Специфика жанра романса в русской поэзии первой половины XIX века.
Семикина Ю. Г. Особенности неомифологической картины мира в романе И. Полянской «Прохождение тени».
Пирошенко С. Ю. Соотношения природного и городского пространства в лирике Иннокентия Анненского.
Грицак Н. Р. Марина Цвєтаєва і Анна Ахматова – поетичний діалог.
Лаврова Е. Л. М. Цветаева о природе, культуре и цивилизации.
Погоржельская В. В. Словесная живопись Н. В. Гоголя.
Соболева С. П. Закон справедливости и закон милости в романе Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита» (взгляд на проблему с точки зрения ведической традиции). Теорія і практика перекладу
Вільчинська Т. В. Історія розвитку перекладознавства.
Онищук М. І. Можливості застосування прийому компенсації у художньому перекладі.
Марченко Н. В. Переклад як засіб міжмовної комунікації: поняття еквівалентності та адекватності в перекладі.
Міронова Д. В. Проблеми художнього, зокрема поетичного, перекладу в умовах східнослов’янської мовної близькості.