ТНПУ, Тернопіль/Україна, 2012 р., 50 с.
Вступ.
Музикальність як психолого-педагогічна категорія.
Музикальність: зміст та структура.
Види музичних здібностей.
Музичне сприймання як один із видів музичної діяльності молодших школярів.
Методичні аспекти розвитку музикальності молодших школярів.
Вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Проблема розвитку музикальності у науковій літературі.
Методика розвитку музичних здібностей молодших школярів на уроках музичного мистецтва.
Висновки.
Список використаної літератури. Музичне виховання - одне з базових складових эстетичного виховання, яке відіграє особливу роль у цілісному гармонічному розвитку особистості дитини. Музику називають дзеркалом душі людської. Це мистецтво прямого, сильного емоційного впливу, тому що в ньому визначені людські емоції. Музика емоційна по своїй сутності, по своєму безпосередньому змісті. Завдяки настільки чудовій особливості вона стає, по вираженню Б. М. Теплова, "емоційним пізнанням" і дає ні з чим непорівнянні можливості для розвитку емоційної сфери людини, особливо в дитинстві, найбільш сприйнятливому з усіх віків. Перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань.
Усі види діяльності дітей на уроці музики об'єднує важливе завдання - формування здатності глибоко сприймати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв'язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичних творів.
Сучасна дитина отримує з навколишнього життя значну кількість музичних вражень, але вона не спроможна самостійно розібратися в них. Тому вона або «пропускає їх повз вуха», сприймаючи лише як звуковий фон, або ж звертає увагу на легку музику, що доволі часто позбавлена змісту, є малохудожньою і не вимагає жодних зусиль для її засвоєння.
Отже, одне із завдань полягає в тому, щоб допомогти дітям орієнтуватися в яскравому і різноманітному світі музики, навчити їх виділяти «крупні» та найбільш значущі ознаки, орієнтири (музичні жанри, форми, тембри інструментів і голосів).
Формування в учнів здатності розуміти музику, розбиратися в ній — найважливіше завдання вчителя музики, яке має реалізовуватись систематично, послідовно і потребує значного часу.
Сприймання музики являє собою єдність емоційного та свідомого, почуттів і розуму. Здатність до свідомого сприйняття музики обов'язково передбачає розвиток музикальності дітей. Тому музикальність – це емоційний відгук на музику, це якість сприймання і комплекс музичних здібностей.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, обрано наступну тему курсового дослідження: «Музикальність та її розвиток у школярів молодшого шкільного віку». Об’єкт дослідження – процес музичного розвитку школярів. Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи розвитку музикальності молодших школярів. Мета дослідження – розглянути теоретичні та методичні основи розвитку музичних здібностей і музичного сприймання молодших школярів.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
розглянути зміст та структуру музикальності, музичних здібностей у музикознавчій та психолого-педагогічній літературі;
висвітлити психолого-педагогічні аспекти музичного сприймання;
розглянути вікові особливості музичного розвитку молодших школярів;
проаналізувати сучасні методики розвитку музичних здібностей молодших школярів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження теоретичного рівня: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація; емпіричного рівня: аналіз масового та власного педагогічного досвіду, метод спостереження.
Музикальність як психолого-педагогічна категорія.
Музикальність: зміст та структура.
Види музичних здібностей.
Музичне сприймання як один із видів музичної діяльності молодших школярів.
Методичні аспекти розвитку музикальності молодших школярів.
Вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Проблема розвитку музикальності у науковій літературі.
Методика розвитку музичних здібностей молодших школярів на уроках музичного мистецтва.
Висновки.
Список використаної літератури. Музичне виховання - одне з базових складових эстетичного виховання, яке відіграє особливу роль у цілісному гармонічному розвитку особистості дитини. Музику називають дзеркалом душі людської. Це мистецтво прямого, сильного емоційного впливу, тому що в ньому визначені людські емоції. Музика емоційна по своїй сутності, по своєму безпосередньому змісті. Завдяки настільки чудовій особливості вона стає, по вираженню Б. М. Теплова, "емоційним пізнанням" і дає ні з чим непорівнянні можливості для розвитку емоційної сфери людини, особливо в дитинстві, найбільш сприйнятливому з усіх віків. Перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань.
Усі види діяльності дітей на уроці музики об'єднує важливе завдання - формування здатності глибоко сприймати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв'язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичних творів.
Сучасна дитина отримує з навколишнього життя значну кількість музичних вражень, але вона не спроможна самостійно розібратися в них. Тому вона або «пропускає їх повз вуха», сприймаючи лише як звуковий фон, або ж звертає увагу на легку музику, що доволі часто позбавлена змісту, є малохудожньою і не вимагає жодних зусиль для її засвоєння.
Отже, одне із завдань полягає в тому, щоб допомогти дітям орієнтуватися в яскравому і різноманітному світі музики, навчити їх виділяти «крупні» та найбільш значущі ознаки, орієнтири (музичні жанри, форми, тембри інструментів і голосів).
Формування в учнів здатності розуміти музику, розбиратися в ній — найважливіше завдання вчителя музики, яке має реалізовуватись систематично, послідовно і потребує значного часу.
Сприймання музики являє собою єдність емоційного та свідомого, почуттів і розуму. Здатність до свідомого сприйняття музики обов'язково передбачає розвиток музикальності дітей. Тому музикальність – це емоційний відгук на музику, це якість сприймання і комплекс музичних здібностей.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, обрано наступну тему курсового дослідження: «Музикальність та її розвиток у школярів молодшого шкільного віку». Об’єкт дослідження – процес музичного розвитку школярів. Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи розвитку музикальності молодших школярів. Мета дослідження – розглянути теоретичні та методичні основи розвитку музичних здібностей і музичного сприймання молодших школярів.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
розглянути зміст та структуру музикальності, музичних здібностей у музикознавчій та психолого-педагогічній літературі;
висвітлити психолого-педагогічні аспекти музичного сприймання;
розглянути вікові особливості музичного розвитку молодших школярів;
проаналізувати сучасні методики розвитку музичних здібностей молодших школярів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження теоретичного рівня: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація; емпіричного рівня: аналіз масового та власного педагогічного досвіду, метод спостереження.