Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. –
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса
Шевченка. – Луганськ, 2005. - 22 с.
У дисертації досліджено особливості конотації епістолярної спадщини М. М. Коцюбинського в прагмалінгвістичному й культурологічному аспектах. Установлено, що конотація є універсальною текстово-семантичною категорією, яка реалізується в опозиціях позитивна/негативна. З’ясовано, що епістолярний текст характеризується такими диференційними ознаками: емоційність, експресивність, оцінність, які апелюють до дослідження конотативних особливостей у ньому. Виявлено, що в епістолярію письменника переважають позитивні культурні конотації, які можуть виступати в комплексі з ситуативно-психологічними конотаціями (останні значною мірою представлені разом з власне психологічними конотаціями). До позитивних віднесено також власне мовні конотації. З’ясовано, що серед негативних домінують ситуативно-психологічні конотації, меншою мірою представлені культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Визначено, що в епістолярному стилі найбільшої конотації зазнають формули-звертання, привітання, побажання, прохання й підпису, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації.
У дисертації досліджено особливості конотації епістолярної спадщини М. М. Коцюбинського в прагмалінгвістичному й культурологічному аспектах. Установлено, що конотація є універсальною текстово-семантичною категорією, яка реалізується в опозиціях позитивна/негативна. З’ясовано, що епістолярний текст характеризується такими диференційними ознаками: емоційність, експресивність, оцінність, які апелюють до дослідження конотативних особливостей у ньому. Виявлено, що в епістолярію письменника переважають позитивні культурні конотації, які можуть виступати в комплексі з ситуативно-психологічними конотаціями (останні значною мірою представлені разом з власне психологічними конотаціями). До позитивних віднесено також власне мовні конотації. З’ясовано, що серед негативних домінують ситуативно-психологічні конотації, меншою мірою представлені культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Визначено, що в епістолярному стилі найбільшої конотації зазнають формули-звертання, привітання, побажання, прохання й підпису, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації.