Видавництво: Лоґос, 1999. - 354 с.
Робота над відродженням лицарського мистецтва українців під назвою Гопак розпочалася у Львові. У 1985 році В. Пилат відкрив експериментальну школу Гопака. 1987 рік можна вважати початком офіційного розвитку Бойового Гопака. Напрацьований матеріал було систематизовано та видано окремою книгою у 1991 році (Є. Приступа, В. Пилат. "Традиції Української Національної Фізичної Культури", Львів, в-во "Троян"). Двадцятитисячний тираж книги дав поштовх потужним відроджувальним процесам у лицарських колах українства. З 1990 по 1997 рік Бойовий Гопак розвивався під егідою Фольклорно-спортивної асоціації "Галицька Січ". 1994 року В. Пилатом видано книгу "Бойовий Гопак", яка стала Букварем Бойового Гопака.
У 1996 році 18-19 травня у Львові було проведено Перші Всеукраїнські Змагання із Бойового Гопака, в яких взяло участь понад 150 гопаківців. 10-13 квітня 1997 року у Львові проведено Другі Всеукраїнські Змагання із Бойового Гопака (300 учасників із 8 областей України). В жовтні 1997 року Бойовий Гопак визнано національним видом спорту. В грудні 1997 року зареєстровано Центральну Школу Бойового Гопака, яка є громадською, позапартійною та позаконфесійною організацією і має виключне право контролю за розвитком Бойового Гопака на території України та за її межами. В червні 1998 року керівництвом ЦШБГ створено постійно діючий Навчально-вишкільний Центр Школи Бойового Гопака, що дає усім бажаючим вивчати Бойовий Гопак можливість реалізувати свої мрії. Протягом 1998-2000 років Центральною Школою Бойового Гопака проведено 7 чемпіонатів різних рівнів, 8 навчально-вишкільних семінарів, багато показових прогам та фестивалів Гопака в різних регіонах України. В 1999 році вийшов друком новий навчально-методичний підручник "Бойовий Гопак".
Шлях Воїна у Бойовому Гопаку починається з "Новика" і передбачає сім рівнів зростання майстерності: "Жовтяк", "Сокіл" та "Яструб" - учнівські, що відповідають ІІІ, ІІ та І спортивним розрядам, "Джура" - перехідний рівень (від учня до майстра), відповідає спортивній кваліфікації К.М.С., та три мистецькі рівні - "Козак", "Характерник" і "Волхв" - відповідно М.С., М.С.М.К. та З.М.С.У.
У Бойовому Гопаку затверджено п`ять різновидів змагів: творчі технічні композиції "Однотан" (соло-композиція) і "Тан-двобій" (парний технічний комплекс, що імітує двобій), двобої умовного і обмеженого дотику "Забава" і "Борня" та двобій повноцінного дотику - "Герць". Усі змаги в Бойовому Гопаку проходять у музичному супроводі на основі традиційних та сучасних українських мелодій. На сьогодні в Україні понад 7000 гопаківців.
Робота над відродженням лицарського мистецтва українців під назвою Гопак розпочалася у Львові. У 1985 році В. Пилат відкрив експериментальну школу Гопака. 1987 рік можна вважати початком офіційного розвитку Бойового Гопака. Напрацьований матеріал було систематизовано та видано окремою книгою у 1991 році (Є. Приступа, В. Пилат. "Традиції Української Національної Фізичної Культури", Львів, в-во "Троян"). Двадцятитисячний тираж книги дав поштовх потужним відроджувальним процесам у лицарських колах українства. З 1990 по 1997 рік Бойовий Гопак розвивався під егідою Фольклорно-спортивної асоціації "Галицька Січ". 1994 року В. Пилатом видано книгу "Бойовий Гопак", яка стала Букварем Бойового Гопака.
У 1996 році 18-19 травня у Львові було проведено Перші Всеукраїнські Змагання із Бойового Гопака, в яких взяло участь понад 150 гопаківців. 10-13 квітня 1997 року у Львові проведено Другі Всеукраїнські Змагання із Бойового Гопака (300 учасників із 8 областей України). В жовтні 1997 року Бойовий Гопак визнано національним видом спорту. В грудні 1997 року зареєстровано Центральну Школу Бойового Гопака, яка є громадською, позапартійною та позаконфесійною організацією і має виключне право контролю за розвитком Бойового Гопака на території України та за її межами. В червні 1998 року керівництвом ЦШБГ створено постійно діючий Навчально-вишкільний Центр Школи Бойового Гопака, що дає усім бажаючим вивчати Бойовий Гопак можливість реалізувати свої мрії. Протягом 1998-2000 років Центральною Школою Бойового Гопака проведено 7 чемпіонатів різних рівнів, 8 навчально-вишкільних семінарів, багато показових прогам та фестивалів Гопака в різних регіонах України. В 1999 році вийшов друком новий навчально-методичний підручник "Бойовий Гопак".
Шлях Воїна у Бойовому Гопаку починається з "Новика" і передбачає сім рівнів зростання майстерності: "Жовтяк", "Сокіл" та "Яструб" - учнівські, що відповідають ІІІ, ІІ та І спортивним розрядам, "Джура" - перехідний рівень (від учня до майстра), відповідає спортивній кваліфікації К.М.С., та три мистецькі рівні - "Козак", "Характерник" і "Волхв" - відповідно М.С., М.С.М.К. та З.М.С.У.
У Бойовому Гопаку затверджено п`ять різновидів змагів: творчі технічні композиції "Однотан" (соло-композиція) і "Тан-двобій" (парний технічний комплекс, що імітує двобій), двобої умовного і обмеженого дотику "Забава" і "Борня" та двобій повноцінного дотику - "Герць". Усі змаги в Бойовому Гопаку проходять у музичному супроводі на основі традиційних та сучасних українських мелодій. На сьогодні в Україні понад 7000 гопаківців.