М. Зеров (переклад)
Джерело: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О. І. Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С. : 407-415.
Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua) 2004
З біографії Тіта Лукреція Кара-найкращого представника античної філософської поезії, відомого нам не з уривків, а з твору, що дійшов весь до нас, ми знаємо дуже мало. Приблизна дата народження - між 99-96 рр. ;
дата смерті - 56-55 рр. до н. є. Гадають, що поет належав до стану «вершників» - «грошовитих людей» римського суспільства, що народився він не в провінції, а в самому Римі, де жив і писав свою поему «Про природу речей» (6 книг) серед бурхливих подій громадянських воєн між реакційною аристократією і вершниками, повстання рабів, встановлення військової диктатури (першого тріумвірату). Поема Лукреція лишилася по смерті автора незакінченою з стилістичного погляду: її видав за своєю редакцією відомий оратор, письменник і політичний діяч Ціцерон.
Твір Лукреція - дидактична поема, що популяризує філософські ідеї: жанр, що в грецькій літературі був представлений творами філософів-ідеалістів Ксенофана (570-466 рр. до н. є. ), Парменіда (VI-V ст. до н. є. ), Емпедокла (485-425 рр. до н. є. ) та ін. Лукрецій звернувся не до них, а до філософа Епікура (342-271 рр. до н. є. ) - представника античного механістичного матеріалізму. Вчення Епікура про «душу», про атоми містить у
собі, за висловом Леніна, «геніальні догадки», вказівки шляху науці, а не попівству» (Ленинський сборник XII, 1930, стор. 255). Твори Епікура не дійшли до нас: головним джерелом наших знань про систему Епікура залишається твір Лукреція. Проте твір цей є не тільки продукт філпсофськоії думки, а високохудожня поема, просякнута пафосом боротьби за визволення людства від страху смерті й потойбічного життя, від страху перед втручанням богів у людське життя, боротьби проти релігійних забобонів. Антирелігійну пропаганду, як і виклад суто теоретичних космологічних і фізичних (а разом з тим і фізіологічних) проблем, Лукрецій подає в піднесеному тоні, мислячи образами, широко використовуючи порівняння.
Ці властивості поеми Лукреція забезпечили їй успіх і величезний вплив в історії нової європейської культури, починаючи від епохи Відродження. Представники буржуазної критичної думки, торуючи шляхи до матеріалістичного світорозуміння, неодноразово зверталися до римського поета.
Джерело: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О. І. Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С. : 407-415.
Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua) 2004
З біографії Тіта Лукреція Кара-найкращого представника античної філософської поезії, відомого нам не з уривків, а з твору, що дійшов весь до нас, ми знаємо дуже мало. Приблизна дата народження - між 99-96 рр. ;
дата смерті - 56-55 рр. до н. є. Гадають, що поет належав до стану «вершників» - «грошовитих людей» римського суспільства, що народився він не в провінції, а в самому Римі, де жив і писав свою поему «Про природу речей» (6 книг) серед бурхливих подій громадянських воєн між реакційною аристократією і вершниками, повстання рабів, встановлення військової диктатури (першого тріумвірату). Поема Лукреція лишилася по смерті автора незакінченою з стилістичного погляду: її видав за своєю редакцією відомий оратор, письменник і політичний діяч Ціцерон.
Твір Лукреція - дидактична поема, що популяризує філософські ідеї: жанр, що в грецькій літературі був представлений творами філософів-ідеалістів Ксенофана (570-466 рр. до н. є. ), Парменіда (VI-V ст. до н. є. ), Емпедокла (485-425 рр. до н. є. ) та ін. Лукрецій звернувся не до них, а до філософа Епікура (342-271 рр. до н. є. ) - представника античного механістичного матеріалізму. Вчення Епікура про «душу», про атоми містить у
собі, за висловом Леніна, «геніальні догадки», вказівки шляху науці, а не попівству» (Ленинський сборник XII, 1930, стор. 255). Твори Епікура не дійшли до нас: головним джерелом наших знань про систему Епікура залишається твір Лукреція. Проте твір цей є не тільки продукт філпсофськоії думки, а високохудожня поема, просякнута пафосом боротьби за визволення людства від страху смерті й потойбічного життя, від страху перед втручанням богів у людське життя, боротьби проти релігійних забобонів. Антирелігійну пропаганду, як і виклад суто теоретичних космологічних і фізичних (а разом з тим і фізіологічних) проблем, Лукрецій подає в піднесеному тоні, мислячи образами, широко використовуючи порівняння.
Ці властивості поеми Лукреція забезпечили їй успіх і величезний вплив в історії нової європейської культури, починаючи від епохи Відродження. Представники буржуазної критичної думки, торуючи шляхи до матеріалістичного світорозуміння, неодноразово зверталися до римського поета.