Архівні установи України
68
нографічні описи, здійснені співробітниками в експедиціях та кореспонден-
тами ІМФЕ, допоміжна інформація кінознавчого та театрознавчого характеру,
значний ілюстративний матеріал, необхідний для досліджень тощо.
Особові фонди дослідників, що працювали в напрямах народознавчих
студій у ХІХ – першій пол. ХХ ст. – О. Алешо, М. Білозерського, В. Гнатюка,
Б. Грінченка, О. Кістяківського, Ф. Колесси, В. Кравченка, П. Литвинової,
П. Мартиновича, С. Носа, Д. Яворницького та ін. мають у своєму складі до-
кументи, що розкривають їх життєвий шлях, особистий внесок у розвиток
української етнографії та фольклористики цього періоду: документи біогра-
фічного характеру, листування з окремими особами та різними інституція-
ми, наукові праці та матеріали до них, фольклорно-етнографічні матеріали.
Великої наукової цінності матеріали з історії кобзарства та його традицій,
численні записи фольклору різних жанрів зібрані у фонді П. Мартинови-
ча. Фонд П. Литвинової, окрім спостережень етнографічного характеру та
праць у царині досліджень народного побуту, студій з історії педагогіки,
просвітництва, містить значну кількість фамільних документів Литвинових
та Бартошів кін. ХVІІІ – серед. ХІХ ст.: майнові документи, атестати, сві-
доцтва, рапорти, імператорські укази, “ревизские сказки” тощо. Фонд етно-
музиколога Ф. Колесси представлено рукописами дослідника: науковими
працями, нотними розшифровками репертуару кобзарів і лірників, упоряд-
кованими збірками пісень та ін. У фонді Д. Яворницького – цінні добірки
спостережень над побутом дніпровських лоцманів, народної оповідальної
творчості та інших творів фольклору. Творча спадщина художника етногра-
фа Ю. Павловича представлена у його фонді, окрім праць з питань народної
побутової культури, багатою колекцією малюнків та замальовок предметів
народного побуту (одяг, кераміка, транспорт, житло), орнаментів, виробни-
чих знарядь і процесів, народних типажів з різних соціальних станів та ін.
Особові фонди етнографів і фольклористів, які працювали у другій
пол. ХХ ст., складають матеріали дослідника музичного фольклору О. Прав-
дюка та етнографа Я. Прилипка. Це біографічні та службові документи,
листування, матеріали польових досліджень, наукові праці та відзиви.
Значна частина фондів народознавчого спрямування має у своєму
складі ілюстративні й друковані матеріали, пов’язані зі сферою діяльності
певної інституції чи конкретного фондоутворювача: малюнки та фотографії
предметів народного побуту й мистецтва, носіїв фольклору (кобзарів, лірни-
ків, оповідачів, співаків), карти, афіші, програми тощо.
Друга частина архіву відображає розвиток професійних мистецтв
в Україні та їх дослідження.
Фонди творчих організацій та окремих діячів культури кін. ХІХ – пер-
шої пол. ХХ ст. представлені документами Товариства південно російсь-
ких художників, Товариства художників ім. К. Костанді, театру “Березіль”,
зокрема статутами, відозвами, звітами, протоколами, розпорядженнями,
фінансовою документацією, офіційним листуванням та документами осо-
бового походження, що пов’язані з біографіями, службовою, громадською
та творчою діяльністю фондоутворювачів особових фондів (43 особових
фонди українських учених , митців, діячів культури – етнологів, фолькло-
ристів, мистецтвознавців, композиторів, художників, театральних діячів,
серед яких фонди В. Авраменка, В. Василька, М. Грінченка, Б. Егіза,
Г. Світлицького, Ф. Ернста, П. Козицького, Я. Степового, В. Фемеліді та