96
Зелена книга України
Фізико-географічні умови. Рівнинні ділянки, підніжжя та нижні частини
схилів горбів з дерново-підзолистими супіщаними вологими ґрунтами на водно-
льодовикових відкладах, перекритих тонким шаром вапняків чи мергелів.
Біотоп. Світлохвойні бореальні соснові ліси.
Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Рідкісний тип асоційова-
ності домінуючих видів деревостану.
Ботаніко-географічна значущість. Домінант головного ярусу – сосна звичай-
на (Pinus sylvestris) – знаходиться на південній межі поширення між Карпатсь-
кою і північно–східною частинами її суцільного ареалу, бук лісовий (Fagus
sylvatica) – на північно-східній межі поширення.
Ценотична структура та флористичне ядро. Деревостани двох’- чи триярусні
із зімкнутістю крон 0,7–0,9. Перший ярус (0,3–0,4) утворює сосна звичайна,
яка у віці 80–120 років (заввишки 24–30 м) має продуктивність І
а
бонітету.
У другому ярусі (0,5) переважає бук лісовий ІІ бонітету з домішкою дуба зви-
чайного (Quercus robur) ІІ–ІІІ бонітетів, д. скельного (Q. рetraea), ялиці білої
(Abies alba) та берези повислої (Betula pendula). Третій розріджений (0,2–0,3)
ярус формує граб звичайний (Carpinus betulus). У підліску поодиноко зроста-
ють вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum), бруслина бородавчаста (Euonymus
verrucosa), ліщина звичайна (Corylus avellana), яка подекуди домінує (0,2–0,3).
У зрідженому трав’яно-чагарничковому ярусі (30%) домінують квасениця
звичайна (Oxalis acetosella), чорниця (Vaccinium myrtillиs), осока трясучко-
видна (Carex brizoides), щитник австрійський (Dryopteris austriaca). Постійно
трапляються брусниця (Vaccinium vitis-idaea), ожика волосиста (Luzula pilosa),
грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), одинарник європейський (Trientalis
europaea), підмаренник запашний (Galium odoratum), осока пальчаста (Carex
digitata), конвалія звичайна (Convallaria majalis), зірочник ланцетовидний
(Stellaria holostea), астранція велика (Astrantia major) та апозерис смердючий
(Aposeris foetida)). Моховий покрив не розвинутий.
Потенціал відновлюваності. Задовільний.
Режим збереження. Заповідний.
Забезпеченість охороною. Охороняється в ПЗ «Розточчя».
Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Організація моніторингу. Включен-
ня місцезростань рослинних угруповань, що не охороняються, до природно-
заповідного фонду. Проведення заходів із сприяння природному відновленню
сосни, збереження та відновлення угруповань.
Джерела інформації. Косець, 1947; Шишова, 1954; Поварніцин, 1971;
М’якушко, 1975, 1978; Шеляг-Сосонко, 1977; Зеленая книга ..., 1987; Мельник,
1995; Ткачик, 1995а, 1999; Попович, 2002; Шеляг-Сосонко та ін., 2002.
П.М. Устименко