(готівку) [112, с. 98; 70, с. 56; 171, с. 41]. Зрозуміло, що банкам, як й іншим
суб’єктам господарської діяльності, необхідні кошти у ліквідній формі, тобто
такі активи, що могли б бути легко перетворені у готівку з незначним ризиком
втрат або ж взагалі без ризику.
Відзначимо, що навколо поняття ліквідності (liquidity) завжди точилися
дискусії серед науковців та
економістів. Зважаючи на різноманітність та
кількість підходів щодо трактування, вважаємо за необхідне визначити два
базових напрямки, що відображають дискусійне розуміння дефініції
“ліквідності”:
1. Визначення ліквідності як здатності відповідати за зобов’язаннями [60,
29, 73, 83, 54, 57, 30, 53, 56, 71, 27, 59, 162, 246, 111, 69].
2. Визначення поняття “ліквідність” як “запас”, “потік” та “прогноз” [73,
106, 70, 94].
Аналіз даних підходів свідчить на те, що йдеться про
структурну
побудову банківської ліквідності, тобто кожний із зазначених підходів є
структурною частиною загального змісту ліквідності банку і займає відповідне
місце у понятті ліквідності з точки зору своєї “ієрархії”. На нашу думку, варто
детальніше охарактеризувати дані підходи.
1. Порівняно поширеним визначенням ліквідності є те, де ліквідність
розглянута як здатність відповідати за зобов
’язаннями перед клієнтами за
допомогою ліквідних активів, що є у розпорядженні банку, а також коштів із
нижчим рівнем ліквідності та коштів, запозичених на грошовому ринку.
Зокрема, Є. А. Лєбєдєв запропонував наступне визначення: “поняття
ліквідності комерційного банку означає можливість банку своєчасно та у
повноті забезпечити виконання боргових та фінансових зобов’язань
перед усіма
контраґентами” [29, с. 438]. Ліквідність комерційного банку деякі науковці
розглядають як “здатність перетворювати фінансові чи матеріальні активи у
грошові кошти з метою вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками”
[60, 83, 57, 53, 56, 71].
Професор О. І. Лаврушин визначив поняття “ліквідність” як “здатність