2.2. Ãëîáàë³çàö³ÿ ³ ðåã³îíàë³çàö³ÿ ÿê ñâ³òîâà
çàêîíîì³ðí³ñòü ðîçâèòêó åêîíîì³êè ðåã³îí³â
Практично на протязі всього десятирічного періоду фор'
мування національної економіки суспільно'економічні тен'
денції розвитку продуктивних сил Європи та світу характери'
зуються двома одночасними достатньо протилежними за
наслідками процесами. Ці явища, з одного боку —
регіоналізації розвитку продуктивних сил, а з іншого — гло'
балізації соціально'економічних процесів, охоплюють прак'
тично всі сфери життя суспільства. В останній час такі тен'
денції набувають прискорення. Ці з першого погляду проти'
лежні явища діалектично є складовими одного процесу, який
можна охарактеризувати, як самоусвідомлення людиною сво'
го місця в умовах буття. Причому, в зв’язку з посиленим роз'
витком науково'інформаційної складової продуктивних сил
(зараз — електронних засобів зв’язку), людина, з одного боку,
все більше вважає себе частиною “великого світу”. З іншого
боку, завдяки притаманному розумній людській особистості
природному бажанню лишитися “єдиною і неповторною”, су'
часна людина зостається невід’ємною часткою ”малої
батьківщини”, культурно'побутовим, сімейно'родовим корін'
ням та сформованим у певних історичних умовах світоглядом
назавжди прив’язаною до внутрішньодержавних, місцевих,
національних, тобто в кінцевому випадку — конкретно'
регіональних умов розвитку.
Причому, в обох випадках загальний економічний зміст,
хоча це здається й достатньо парадоксальним, є одним і тим же
— отриманням максимальних прибутків від господарської
діяльності. Також, як монополізація економіки в умовах
вільного підприємництва не знищила, а навпаки, створила на
певному етапі розвитку продуктивних сил достатньо сприят'
ливі умови для функціонування виробництва на малих і се'
редніх підприємствах в окремих секторах економіки, процеси
глобалізації викликали об‘єктивне намагання товаровироб'
ників найбільш повно використовувати регіональні передумо'
28
Ä.Â. Êëèíîâèé,Ò.Â.Ïåïà