Застосовуючи спеціальні вимірювальні методи, вчені виявили багатозначність
ставлення до грошей: гроші — це мірило удачливості і благополуччя, оцінка
успішності діяльності людини; це одночасно і соціальне прийнятний атрибут буття,
і об'єкт презирства, навіть моральне зло; гроші виступають як спосіб забезпечення
комфорту і, нарешті, гроші — це консервативна комерційна цінність.
До чинників, що впливають на грошову поведінку, відносять: вік, соціальне
оточення, економічний стан, особистісні особливості.
Статеві відмінності були помічені в роботах різних авторів. У чоловіків
виявлена тенденція надавати грошам підвищеної цінності. Вони виявилися
компетентнішими в поводженні з грошима і більш схильними до ризику з метою їх
отримання. Жінки ж виражають сильнішу фрустрацію з приводу відсутності грошей
і більше заздрять тим, хто їх має.
Хлопчики і юнаки виявляють велику, порівняно з дівчатками і дівчатами,
здатність накопичувати, щоб купити з часом якусь важливу річ. Результати
досліджень показали, що у хлопчиків, на відміну від дівчаток, більш виражена
здібність до фінансового самоконтролю, що добре узгоджується з очікуваною від
них у майбутньому відповідальністю в економічній сфері життя, традиційною
роллю чоловіка в сім'ї як здобувача, головного годувальника.
З віком пов'язана особливість планувати бюджет і співвідношення мотивів
споживання і накопичення (збільшуються накопичення на випадок хвороби та
інших неприємностей). Результати досліджень показали, що жінки більшою мірою,
ніж чоловіки, а молодь більше, ніж зрілі і немолоді, використовують витрати,
покупки як чинник самозаспокоєння, психотерапії.
Мало вивчений вплив на грошову поведінку особистісних особливостей.
Виявилося, що стійкі екстраверти ставляться до грошей більш відкрито, комфортно,
безтурботно, ніж стійкі інтроверти.
З низькою самооцінкою і невпевненістю в собі виявилися пов'язані і дуже
обмежувальна поведінка і, навпаки, марнотратство. Було показано, що
марнотратники менш упевнені в собі, мають нижчу самооцінку, ніж звичайні
споживачі. Згідно з результатами іншого дослідження, люди, що дотримуються в
грошовій етиці «речизму», менш задоволені життям, ніж ті, у кого превалюють
духовні і соціальні цінності.
Місячний заробіток теж впливає на сприйняття людини людиною. Багатих
людей сприймають як відносно здорових, щасливих і добре пристосованих, бідних
— як непристосованих і нещасних. Отже, матеріальне становище, економічний
статус впливає на образ людини в очах інших.
Гроші, дохід — це закрита тема. За даними дослідження К. Рабінстайна, яке
було виконане для журналу «Психологія сьогодні» і охопило більше 2000
респондентів, 57 % опитаних вважають розсудливим приховувати свій дохід від
сім'ї і друзів. Що стосується розголошування свого доходу, то 97 % були готові
розголосити суму своєму чоловікові; 52 % — батькам, 44 % — друзям, 29 % —
співробітникам, 18 % — братам і сестрам. Відсоток респондентів, що приховують
своє фінансове становище, збільшується із зростанням доходів. І ще одна
особливість: чим більше в сім'ї джерел доходу, тим більше розбіжностей з приводу
витрат і внесків.