19
1917 – 1920Aрр., до того ж, поза межами російської України, в еміграції.
Вони вимушені були емігрувати до Львова і далі на Захід. Наприкінці 20-
хAрр. світ побачило багато творів, присвячених політичному розвитку
України кінця XIX – початку XXAст.
По-друге, спогади відображали розвиток національно-визвольного
руху, діяльність українських політичних партій і історичні події крізь
призму ідеологічних переконань авторів, що дозволяє повніше відчути
тогочасний революційний дух, з'ясувати підходи до розв'язання
актуальних проблем групами і окремими партійними лідерами, які мали
різні політичні переконанняA[65, 98].
По-третє, в мемуарах політичні діячі широко використовували
документальний матеріал. Іноді такі документи публікувалися повністю і
тому джерелознавча цінність спогадів зростає, оскільки в багатьох
випадках наведений матеріал відсутній в інших джерелах.
Привабливим для дослідника є блок літератури мемуарного
характеру 20-х – 30-х років. Серед авторів численних споганів
Є.AЧикаленкоA[113], С.AЄфремовA[37], Д.AДорошенкоA[33], А.AЖукA[38],
Ю.AКоллардA[51], С.AРусоваA[98].
Цінним історичним джерелом є спогади громадського діяча,
мецената Є.AЧикаленка, який вів активну діяльність у політичної житті
України кінця XIX – початку XXAст. Він брав участь у гуртку
“драгоманівців”, був одним із провідних членів “Старої громади”,
загальної української безпартійної демократичної організації, Української
демократичної і демократично-радикальної партій, Товариста українських
поступовців, що знайшло своє відображення в його мемурах.
У центрі уваги спогадів М.AГалаганаA[13] – процес організації
перших українських соціалістичних партій (РУП, УСД “Спілки”,
УСДРП), їх діяльність та визначення ролі цих політичних формувань у
організації української національної революції, активним учасником якої
був автор.