постійно намагалися обмежити цю владу, активно брали участь у
династичній боротьбі за великокнязівський престол. Це послабляло Галицько
– Волинське князівство і стало однією з причин його занепаду.
В українській історіографії Данила Галицького вважають
найвидатнішим з усіх правителів західних князівств. На тлі тих складних
обставин, в яких йому доводилося діяти, його досягнення були справді
видатними. Водночас із відновленням і розширенням володінь батька Данило
Галицький стримував польську та угорську експансію. Подолавши
могутність бояр, він добився піднесення соціально – економічного і
культурного рівня своїх володінь до одного з найвищих у Східній Європі.
Проте не всі його плани вінчалися успіхом. Данилові не вдалося утриманим
Київ, як і не вдалося йому здійснити свою найважливішу мету – позбутися
монголо – татарського іга. І все ж він спромігся звести тиск монголо – татар
до мінімуму. Намагаючись відгородитися від впливів зі Сходу, Данило
звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який
вони наслідуватимуть в усі наступні століття. Данило вперше поставив
питання, що згодом стане важливою й постійною темою галицької історії, а
саме – питання про відносини між західними українцями та римською
церквою. При князі Данилі Галицько - Волинське князівство стало центром
державного об’єднання земель Київської Русі.
Таким чином, працею свого життя князь Данило Галицький відродив
державу свого батька Романа і заклав основи для її подальшого розвитку.
Історики високо оцінюють державну діяльність Данила, Він був
людиною непересічних політичних і військових здібностей. Незважаючи на
несприятливі умови ворожого оточення, протягом сорока років вів війну з
боярською опозицією й здолав її. Князь об'єднав Галичину й Волинь,
докладав величезних зусиль до згуртування Південної Русі. Головними
ідеями його життя були відновлення Галицько-Волинського великого
князівства й вигнання монголо-татарських поневолювачів з Русі. Не вина
Данила, що йому не вдалося здійснити другий задум. Занадто сильними були