коефіцієнт структурних зрушень та інші показники.
Тема 5. Статистичні методи вивчення взаємозв'язків
При вивченні цієї теми насамперед потрібно добре засвоїти поняття про види і
форми існуючих зв'язків між суспільно-економічними явищами. Необхідно знати,
що ознака, яка характеризує причину чи умову, є факторною (х), а ознака, яка
характеризує наслідок — результативною (у).
Основною характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії, тобто
функція, що зв'язує середні значення ознаки „у” зі значеннями ознаки „х”. У
статистиці найпоширенішими методами вивчення кореляційних зв'язків є метод
аналітичного групування та кореляційно-регресійний метод. Процес реалізації цих
двох методів включає такі етапи: 1) теоретичне обгрунтування моделі; 2) оцінка лінії
регресії; 3) вимірювання тісноти зв'язку між ознаками, що вивчаються; 4) перевірка
істотності зв'язку.
Суть аналітичного групування полягає в тому, що одиниці сукупності
групують за факторною ознакою „х”, а потім для кожної виділеної групи
підраховують число одиниць сукупності і обчислюють середнє значення
результативної ознаки „у”. Якщо залежно від зміни значень факторної ознаки
змінюються якимось чином і середні значення результативної ознаки, то робиться
висновок про наявність і напрям зв'язку між ними: зв'язок прямий — збільшення „х”
приводить до збільшення „у”; зв'язок зворотній — зі збільшенням „х” зменшується
„у”; відсутність будь-якої систематичності у зміні „у” зі зміною „х” свідчить про
відсутність зв'язку між ними.
На першому етапі побудови аналітичного групування розв'язуються два
питання: вибір факторної і результативної ознаки та визначення числа груп та їх
меж для кожної з ознак. Слід пам'ятати, що типовість та сталість групових середніх
залежить від числа одиниць сукупності у кожній групі.
На другому етапі проводиться оцінка лінії регресії - у кожній групі, виділеній
за факторною ознакою, обчислюються середні значення результативної ознаки.
Третій етап аналітичного групування, який полягає у вимірюванні тісноти
зв’язку між факторною і результативною ознаками та грунтується на правилі
складання дисперсій (