безпеки, який, за критеріями ФАО, не повинен бути нижчим, ніж 600 кг в рік
на людину.
Такий рівень виробництва дозволяв населенню України споживати не
лише хлібні продукти на рівні 140-142 кг на душу населення, але й м'ясо,
молоко, яйця за близькими до раціональних нормами споживання. В 1990 р.
добовий раціон в 3500 ккал забезпечувалося 68,2 кг м'яса, 373 кг молока, 272
штуками яєць та іншими базовими продуктами харчування, що відповідало
рівню харчування у найбільш розвинутих країнах світу.
Нині на зерновому ринку спостерігається небажана для суспільства
ситуація, зокрема - значні коливання цін на зерно, погіршання його товарних
якостей, збільшення імпорту продовольчого зерни, підвищення цін на зерно,
стабільна тенденція зростання собівартості зернових. Остання - протягом
1996-2002 рр. зросла майже втричі, що при коливанні цін реалізації на зерно
створює ситуацію, коли рентабельність реалізованого зерна коливалась від
63,5% в 1996 р. і 62,3 % - в 2000 р. до 1,1% в - 1998 р. Це обумовлює неста-
більність доходів сільськогосподарських товаровиробників.
Про значні зміни ресурсів зерна, які формують загальну пропозицію
його на ринку, свідчить баланс зерна за останні шість років
(табл. 4.1). Ці коливання сягають від 25 млн. т в 2000 р. - до майже 42
млн. т в 2002 р. Зменшення пропозиції призводить, перш за все, до зниження
внутрішнього використання. Найменше зерна було вироблено в 1999 і 2000
роках - на рівні 24,5 млн. т, ще менше - в 2003 р. - 20,2 млн. т. В 1999 і 2000
роках фонд споживання складав 7,6 і 7,7 млн. т, що нижче (порівняно з 1990
р.) відповідно на 2,0 і 1,8 млн. т. В ці роки спостерігався і нижчий рівень
споживання хлібопродуктів - відповідно 122 і 124 кг на 1 особу, що було
викликано підвищенням цін на хліб, макаронні вироби, борошно, крупи та
низьким рівнем доходів значної частини населення. В наступні 2001 і 2002
рр., що були кліматично сприятливими для сільського господарства,
зростання виробництва обумовило зростання споживання хлібних продуктів.