у програмному документі братства було наполягання на необхідності здійснення
ідеалів справедливості, свободи і рівності.
У сферi соціально-полiтичнiй Кирило-Мефодiївське товариство ставило за
мету домагатися лiквiдації крiпосного права, «викорiнення рабства й усiлякого
приниження пiдлеглих класiв, знищення самодержавства, утворення демократичних
республiк у всiх слов’янських народiв й об’єднання їх у всеслов’янську федерацiю.
Передбачалося об’єднання: пiвденних русiв (українцiв), пiвнiчних русiв (росiян) з
бiлорусами, полякiв, чехiв з словенцями, лужичан, сербiв з хорутанами і болгар. Усi
республiки мали бути рiвними, їм забезпечувалась широка автономiя
(сомостiйнiсть), кожна повинна була мати свiй обраний народом верховний
законодавчий орган сейм, місцевi органи влади також мусили бути виборними. Для
керiвництва загальнофедеративними справами і, передусiм, зовнiшнiми зносинами,
армiєю і флотом, повинен був iснувати «загальний слов’янський собор» з
представникiв усiх народів. Вiн мав збиратися у Києвi. У всiх частинах федерацiї
мусили бути однаковi основнi закони і права, абсолютна рiвнiсть громадян, мали
бути лiквiдованi стани, дворянськi та iншi привiлеї, смертна кара й тiлеснi
покарання, забезпечена свобода вiросповiдання, запроваджено обов’язкове
навчання народу, єдину систему мiр, ваги, монети, свободу торгiвлi і усунено митнi
кордони. Характеризуючи устрiй майбутньої всеслов’янської федерацiї, Костомаров
у своїй «автобiографiї» писав:
«...Помимо нашої волi став нам уявлятися федеративний устрiй, як
найщасливiший бiг суспiльного життя слов’янських нацiй. Ми стали уявляти всi
слов’янськi народи з’єднаними мiж собою у федерацiю, подiбно давнiм грецьким
республiкам або Сполученим Штатам Пiвнiчної Америки, з тим, щоб усi
перебували у мiцному зв’язку мiж собою, але кожна зберiгала свято свою окрему
автономiю. В усiх частинах федерацiї передбачались однаковi основнi закони і
права, рiвнiсть ваги, мiр, монети, вiдсутнiсть митниць, свобода торгiвлi, загальне
знищення крiпосного права i рабства в якому б то не було виглядi, єдина центральна
влада, яка завiдує зносинами поза союзом, вiйськом i флотом, але повна автономiя