мінювань, поглинутих одиницею маси речовини.
Одиниця поглинутої дози випромінювання тканинами організму в
системі СІ – джоуль на кілограм (Дж/кг, J/kg). Дж/кг – це кількість енергії
будь-якого виду іонізуючого випромінювання, поглинутого 1 кілограмом
тіла. Крім цього, одиницею вимірювання поглинутої дози є грей (Гр, Gy).
Ще застосовують несистемну одиницю – рад (rad) (це скорочення від анг-
лійського radiation absordent dose) – поглинута доза будь-якого випроміню-
вання, за якої кількість енергії, поглинутої 1 г речовини, що опромінюєть-
ся, відповідає 100 ерг, 1 рад =0,01 Дж/кг = 100 ерг поглинутої речовини в
тканинах. Співвідношення між одиницею поглинутої дози системи СІ і не-
системною одиницею: 1 Дж/кг = 100 рад, 1 Гр = 100 рад, 1 Гр = 1 Дж/кг, 1
рад = 0,01 Гр = 0,01 Дж/кг.
Для визначення дози опромінення біологічних об’єктів вимірюють
дозу в повітрі в Р, а потім розрахунковим шляхом знаходять поглинуту до-
зу в радах. Через те, що доза випромінювання 1 Р у повітрі енергетично ек-
вівалентна 88 ерг/г, то поглинута енергія в радах для повітря становить
88/100 = 0,88 рад. Таким чином, якщо доза випромінювання в повітрі дорі-
внює 1 Р, то поглинута доза буде 0,88 рад.
Поглинута доза більш точно визначає вплив іонізуючих випроміню-
вань на біологічні тканини організму, в яких різні атомний склад і густина.
Є окрема залежність між поглинутою дозою і радіаційним ефектом: чим
більша поглинута доза, тим більший радіаційний ефект. Поглинута доза
характеризує радіаційний ефект для всіх видів органічних і хімічних тіл,
крім живих організмів.
Одиницею потужності поглинутої дози в системі СІ є грей за секунду
(Гр/с, Gy/s) і джоуль на кілограм за секунду (Дж/(кг∙с), J/(kg∙s)), а несисте-
мною – рад за секунду (рад/с, rad/s); співвідношення між ними: 1 Гр/с = 1
Дж/(кг∙с); 1 Гр/с = 100 рад/с, 1 рад/с = 0,01 Гр/с.
Але поглинута доза не враховує те, що вплив на організм такої самої
дози різних випромінювань неоднаковий. Наприклад, альфа-
випромінювання у 20 разів, а бета-випромінювання у 10 разів небезпечні-
ше від гамма-випромінювання. Знання величини поглинутої дози не до-
сить для точного передбачення ні ступеня трудності, ні ймовірності вини-
кнення ефектів ураження. Через це введена еквівалентна доза.
Еквівалентна доза характеризує те, що різні види іонізуючого ви-
промінювання під час опромінювання організму однаковими дозами при-
водять до різного біологічного ефекту. Це пов’язано з неоднаковою пито-