© МеживойА.В. ©
а) первинні;
б) похідні.
Прямі докази безпосередньо вказують на обставину, що підлягає доказуванню, або ж на її
відсутність.
Обвинувальні докази вказують на те, що злочин було вчинено саме даною особою, а також на
наявність обставин, що обтяжують відповідальність.
Виправдувальні докази свідчать, що самої події злочи^ ну не було, або що певна особа до неї
не причетна. Наприклад, алібі є прямим виправдувальним доказом.
Первинні докази та їх джерела ще називають першоджерелом. Це, наприклад, показання свідка-
очевидця, оригінал документа. Якщо ж свідок дав показання з чужих слів, це — похідний доказ,
причому закон вказує, що якщо показання свідків базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи
повинні бути допитані.
Згідно з чинним кримінально-процесуального законодавства джерелами доказів є:
— показання свідків, потерпілого, підозрюваного, об винуваченого;
— висновок експерта, речові докази;
— протоколи слідчих та судових дій;
— протоколи відповідних додатків, що складені упов новаженими органами за
результатами оперативно-розшу- кових заходів;
— інші документи.
Стаття 64. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі
При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді
підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що
характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання;
4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров’я
на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Стаття 65. Докази
Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом
порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно
небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення
для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями
підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами
слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими
органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.
Стаття 66. Збирання і подання доказів
Стаття 67. Оцінка доказів
15. Учасники кримінального процесу, що сприяють кримінальному
судочинству (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар сумового засідання,
поняті).
При провадженні слідчих дій (огляду місця події, обшуку, виїмки, пред'явленні осіб і предметів
для впізнання, відтворенні обстановки та обставин події тощо) обов'язковою є присутність не менше
двох понятих.
Понятими можуть бути будь-які особи, які не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути
потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і
досудового слідства. Перед провадженням зазначених слідчих дій понятим необхідно роз'яснити їхні
права та обов'язки. Поняті мають право робити зауваження щодо правильності проведення обмірів,
замірів, складання схем місця події тощо, що повинні бути занесені в протокол. Крім того, вони мають
право на відшкодування витрат і виплату винагороди в зв'язку з участю в провадженні слідчих дій.
Спеціаліст – це особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями і
навичками, і за викликом органа дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду) надає їм допомогу в
проведенні слідчих і судових дій.
Експерт — це особа, яка має необхідні спеціальні знання для дачі висновку з питань, що
досліджуються, і призначена особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом)
постановою (ухвалою) як експерт для провадження судової експертизи.
Експертиза призначається у разі, якщо для вирішення певних питань при провадженні в справі
потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.
Як експерта може бути викликано будь-яку особу, що має необхідні знання для дачі висновку з
питань, що досліджуються. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть
виходити за межі спеціальних знань експерта.
Стаття 19. Мова, якою провадиться судочинство
Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.
Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство,
забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма