в 25ºС асфальтна площа подвір’я кам’яного будинку нагрівається сонячним
промінням до 35ºС, а стіни – до 33ºС. Від них і температура повітря перевищує
30ºС.
Зелені насадження парків постійним випарюванням води листям вдень зни-
жують температуру на 4º і навіть 8ºС. Увечері і вночі вони затримують тепло.
Різниця в температурі приводить у рух повітря, від чого зелені насадження на-
зивають вентиляторами повітря міст. Для того, щоб потоки свіжого повітря по-
ступали до вулиць міст, бульварів, озеленені вулиці з’єднують з великими са-
дами і парками. Такі зелені коридори ще краще вести від оточуючої місто зеле-
ної зони, що служить величезним резервуаром свіжого повітря.
Але найважливіша користь від зелених рослин – це поглинання ними вугле-
кислого газу і виділення кисню.
На практиці при дослідженні впливу природно-антропогенного середовища
на психічний стан людини фахівцям з екологічної психології, архітекторам, ди-
зайнерам, екологам, підприємцям, економістам доводиться враховувати пер-
цептивный аспект - чи гармонійно сприймається людиною сполучення даних
архітектурних споруджень із природними ландшафтами, малих архітектурних
форм, творів мистецтва (скульптура, мозаїка, барельєфи) із плануванням прос-
тору двору, вулиці, з деревами, травою і квітами, як впливає колірне рішення
навколишнього замкнутого простору на психіку людини, що проводить там
значний час. І, нарешті, прагматичний аспект – як використовує людина дану
рекреацію, чи сприяє вона тому виду діяльності, для якого призначена, чи веде
до підвищення працездатності людини та її відновлення в хвилини відпочинку.
Прикладом може служити проектування виробничого комплексу, у якому
необхідно враховувати внутрішнє планування цеху і колірне рішення, темпера-
турний режим, освітлення, хімічний склад повітря в цеху, рівень шуму, вібрації,
пропозиції щодо архітектурного рішення фасаду будинку, двору, майданчиків
для відпочинку, прийняття їжі, наявність зелені - дерев, трави, кущів, квітів - на
цих майданчиках, наочну агітацію, фірмові знаки, тобто психологічні і естетич-
ні аспекти. Екопсихологічний підхід до розв'язання цієї проблеми вимагає дос-
лідити дію кожного з названих факторів та їх сукупності на працездатність лю-
дини, її здоров'я та психічний стан.
Особливе значення має урахування впливу абіотичних і антропогенних
факторів на можливості і продуктивність розумової інтелектуальної праці. Наш
мозок - це найскладніше утворення Всесвіту. Для його функціонування необ-
хідні певні природні умови, що складалися в процесі філогенезу як найкращі і
найпродуктивніші для того, щоб наше мислення, пам'ять, уява мали змогу пов-
ністю себе реалізувати і розкрити свої можливості.
Головним чинником з абіотичних факторів вважається наявність кисню в
повітрі того приміщення, де працює людина. Це необхідний елемент окислюва-
льно-відновлювальних реакцій, що відбуваються під час розумової праці, необ-
хідна умова належного тонусу судин головного мозку та стабільного працезда-
тного психічного стану людини. На жаль, ця умова не виконується ані в учбо-
вих приміщеннях, ані в читальних залах. Провітрювання застосовується дуже
рідко через недостатнє опалювання приміщень, а іноді через побоювання за-