(надійність прогнозу не більш за 65-75 %) і можуть поки роз-
глядатися лише як експериментальні.
Становить інтерес розроблена А. Закалюком методика
індивідуального прогнозування, що бере до уваги не тільки
криміногенні фактори, а також ефективність індивідуальної
профілактики
96
.
10.7. Значення кримінологічного прогнозу
вання
Прогноз злочинності є основою для організації боротьби зі
злочинністю взагалі, що здійснюється не тільки державними
органами, а й громадськими організаціями.
Прогноз є важливим етапом планомірної боротьби зі зло-
чинністю. Тільки на основі прогнозу можна вирішити питання
прийняття своєчасних рішень про вплив на злочинність, її види,
причини, що її породжують, й умови, які їй сприяють.
Прогноз сприяє зміцненню та розвиткові системи органів, які
реалізують запобіжні заходи боротьби зі злочинністю.
У законодавчому порядку прогнозування дає змогу ви-
рішувати питання про внесення змін і доповнень до чинного
кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-
виконавчого законодавства.
Прогнозування є науковою основою для складання планів
боротьби зі злочинністю та запобігання їй
97
.
10.8. Методи кримінологічного прогнозування
При прогнозуванні застосовуються три основних методи:
екстраполювання (екстраполяція), експертна оцінка, моделю-
вання.
Екстраполювання - це проекція на майбутнє змін злочинності
в минулому та сьогоденні. Цей метод призначений для пошуку
показників майбутнього, виходячи з того, що тенденції минулого
й теперішнього діятимуть і надалі. Аналіз показни-
96
Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение инди-
видуального преступного поведения. - М., 1986. - С. 85-136.
97
Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія:
Курс лекцій. - К.: МАУП, 2002. - С. 124.
ків динаміки злочинності та її певних видів за кілька попередніх
років дає змогу виявити тенденцію до зміни цих показників
(зменшення чи збільшення коефіцієнта злочинності).
Для цього формуються динамічні ряди по роках за визначений
(достатній) період, який безпосередньо передує прогнозованому,
котрі відображають спрямованість, характер і темп цих змін. На
підставі цього за допомогою спеціальних математичних
розрахунків можна визначити, як коефіцієнти змінюватимуться в
майбутньому. Метод екстраполяції дає точні результати за умови
порівняно стабільних криміногенних факторів, і тому його
застосовують тільки для короткострокового прогнозування.
Основний недолік цього методу полягає в ігноруванні криміноген-
них факторів та їх зміни в прогнозованому майбутньому. Тож
прогнози злочинності, що базуються лише на лінійній екстра-
поляції, мають обмежене практичне значення.
Експертна оцінка здійснюється з'ясуванням думки наукових і
практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками
стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань тощо, про майбутній
стан злочинності, а також про процеси та явища, котрі інтенсивно
впливають на її тенденції.
Експертна оцінка може бути формалізована через розробку
для її учасників матриць, які вимагають кількісної інтерпретації
їхньої думки про можливі зміни та ранг ("вагу") впливових
факторів, перелік яких дається за наявною шкалою.
За допомогою методу експертних оцінок здійснюють, зде-
більшого, перспективне (довгострокове) прогнозування, що
полягає в отриманні думок спеціалістів щодо можливих змін
тенденцій і закономірностей злочинності на запланований період.
Існують чітко визначені процедури збирання думок експертів, їх
аналізу та розрахунку експертних оцінок.
Найпопулярнішим є, так званий, дельфійський метод (метод
Дельфі), розроблений у США. Згідно з цим методом, опитування
експертів здійснюють у такий спосіб: запитання експертам
ставлять так, щоб вони мали будь-яку кількісну характеристику;
опитування здійснюється в кілька турів, під час яких питання та
відповіді уточнюються; в разі відхилення прогнозів від думки
більшості, експерти обґрунтовують