КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
2013.
22 сторінки (зменшений формат).
Перелік питань:
Суспільні та духовні умови перебігу «північного» Відродження. Зв’язок німецького гуманізму з ідеями Реформації. Специфіка північно-європейського гуманізму.
Блазенська література. Сатира і моралізм у «Кораблі дурнів» Бранта.
Бюргерська література. Майстерзінгерська лірика Г. Сакса.
Діяльність німецьких гуманістів. Ульріх фон Гуттен та «Листи темних людей».
Эразм Роттердамский.
«Похвала глупоті» як філософська сатира. Своєрідність композиції, характер сміху. Образ Морії.
Своєрідність доби Відродження у Франції. Порівняльний аналіз «Декамерона» та «Гептамерона».
Жанрові витоки та літературна ґенеза роману «Гаргантюа та Пантагрюель». Своєрідність хронотопу роману.
Сюжет і композиція роману (у шпорі відсутній).
Сміхова стихія у романі «ГП». Реабілітація матеріально-чуттєвого світу з точки зору карнавалізації Бахтіна.
Ренесансні ідеї Рабле та їхнє втілення у романі.
Утопія та антиутопія в романі «Гаргантюа и Пантагрюель».
Образність роману «Гаргантюа и Пантагрюель».
Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюель».
Стиль та мовна гра Рабле.
Особливості поезії Ронсара та Дюбелле.Плеяда.
Пізнє фр Відродження.»Спроби»Монтеня».
Специфіка іспанського Відродження. Літ-ра ісп Ренесансу.
Типологія іспанського роману доби Відродженя.
Загальна характеристикака шахрайського роману. Еволція жанру. Образ крутія.
Структ-композ особливості роману «Дон Кіхот». Специфіка розгорт сюжету.Хронотоп «великої дороги».
Вставні новели в «Дон Кіхоті», їхні ідейні та художні функції.
Проблема видимості та сутності в «Дон Кіхоті». Здравомисляче безумство,романні світи та їх взаємодія.
Комічне та серйозне в романі.
Утопічні імпульси Дон Кіхота.
Риси роману нового типу «Дон Кіхот».
Іспанський театр доби Відродж.Комедії «плаща і шпаги».
ЛОПЕ ДЕ ВЕГА. Жанрова класифікація п*єс.
Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження.
Оксфордський гурток гуманістів та діяльність Т.Мора. Риси ідеального життєустрою у «Утопії» Т.Мора.
Розвиток драми у другій половині 16 – на початку 17 ст. Середньовічна театральна традиція та її вплив на гуманістичну драму. Космізм художнього світу К. Марло і титанізм його героїв.
Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова.
Картина світу у сонетах Шекспіра. Образи Друга, Смаглявої Леді та ліричного героя. Лаура Петрарки і Смаглява Леді Шекспіра.
Загальна характеристика першого періоду творчості Шекспіра. Любовно-авантюрна комедія Шекспіра: особливості поетики та тематики.
Джерела та жанрова своєрідність історичних хронік Шекспіра. «Ричард III» і проблема зла. Приватне життя та історична доля. Психоаналітичне тлумачення феномену влади.
Особливості трагічної колізії та специфіка системи образів у «Ромео і Джульєтті». Ренесансний дуалізм людини. Природна сутність та офіційний статус.
Сюжетне джерело трагедії «Макбет». Проблема особистості. Спотворення природного начала. Жіночі образи в трагедії. Символізм та метафоричність твору.
Філософська глибина та універсальне значення образу Гамлета. Зіткнення ідеалу та дійсності. Людина і світобудова, характер трагічної катастрофи. Проблема самовизначення героя.
Варіанти потлумачень «гамлетівської ситуації».
Сюжетне джерело трагедії «Отелло», характер обробки. Позірність і внутрішня сутність. Отелло як «інший». Порядок та хаос.
Композиційне розгортання трагедії («Отелло») та еволюція образу головного героя.
Образи Отелло, Дездемони. Яго як варіація образу Зла. Філософія Яго. Образи Кассіо та Емілії.
Сюжетне джерело трагедії «Король Лір». Притчевість трагедії. Мотив сліпоти і тема божевілля.
Головна та побічна сюжетні лінії трагедії «Король Лір». Суголосність образу короля Ліра із образом царя Едіпа. Ініціаційне випробування як шлях до прозріння.
Характер гуманізму, утопічні риси та елементи маньєризму в пізній творчості Шекспірі (на прикладі одного з творів).
Ідейно-жанрова своєрідність п’єс Шекспіра третього періоду творчості (на прикладі одного з творів).
Роль блазня у шекспірівському театрі (на прикладі одного твору).
Порівняльна характеристика концепції особистості в літературі Середньовіччя та Відродження (на прикладі двох творів на вибір).
Новий час як особливий перехідний історико-культурний феномен. Становлення нової картини світу.
Бароко як тип культури і літературний напрям. Своєрідність барокового світовідчуття. Специфіка барокової поетики.
Мистецька модель хаотичного світу в літературі бароко (на конкретних прикладах).
Типологічні риси бароко (світовідчуття і естетика). Елементи барокового світобачення та поетики в європейських літературах.
Бароко як провідний напрям іспанської літератури XVII ст.
Творчість Кальдерона як центральне художнє явище іспанського театру XVII ст. «Життя це сон» як естетизація етико-філософських уявлень бароко про світ і людину.
Значення філософської метафори та символіки у драмі П. Кальдерона «Життя – це сон». Релігійно-містичне підґрунтя драми П. Кальдерона «Життя – це сон».
Множинність потрактувань свободи волі у драмі П.Кальдерона Життя-це сон. Опозиція бути і здаватися у драмі як барокова дилема.
Особливості комедійної творчості Кальдерона:характери та інтрига, особливості сюжетного розвитку(Дама примара).
Загальна характеристика німецької літератури XVII ст.
Вплив М.Опіца на розвиток німецької культури і літератури.
Співвідношення теорії та практики у творчості М.Опіца.
Творчість Флемінга,Логау,Шпее,Герхарта продовження традицій М.Опіца та розвиток релігійно-духовних тенденцій.
Творчість А.Гріфіуса як втілення барокової естетики та поетики.
Жанрова природа роману Г. Гріммельсгаузена «Сімпліціссімус».
Змістово-формальні особливості шахрайського роману. Образ крутія. Риси шахрайського роману в «С».
Барокова естетика «С» та його емблемно-алегорична образність.
Особливості витворення образу гг в «С» та його сюжетні «ролі».
Класизизм як напрям та художня система і його руль в культурі і літ-рі 17 ст. Раціоналістичний хар-р естетики класицизму та нормативність його поетики. Естетичні категорії класицизму.
Місце народження - Італія. Спроба відродити античну драматургію 1515 трагедія «Софонізба» італійця Триссино: сюжет з Тита Лівія, строгість і логічність розвитку сюжету, убогість сценічної дії, абстрактність образів, багатослівні діалоги і монологи, правильність, патетика мови, величні пози і жести, неримованим вірш - все це особливості п'єс Кл.
Спочатку Кл - теорія і практика наслідування античним зразкам. В основі - розум. На відміну від Б, людина осмислювався як величний. Кл лягає на наукову основу. 17 в. - Розквіт математики і механіки, звідси культура починає тяжіти до аналітизму і симетричності.
Н.Буало та його «Поетичне мистецтво» як розкриття основних принципів естетики і поетики класицизму.
Класицизм.
(+ до 71).
Драматургія франц Класицизму. Класицист трагедія: Корнель, Расін.
Творчість Корнеля, «Сід».
Творчість Расіна, «Андромаха».
«Федра».
Модифікації класицистичної парадигми в драматургії П. Корнеля та Ж. Расіна.
Творчість Мольєра.
Комізм Мольєра, сюжети, характерологія.
«Тартюф».
»Дон Жуан»: образ, своєрідність.
»Севіл пустун, або Камінний гість»Моліна та «Дон Жуан».
Сатира у комедіях»Міщанин-шляхтич» та Мізантроп.
«Суперечка старих і нових».
2013.
22 сторінки (зменшений формат).
Перелік питань:
Суспільні та духовні умови перебігу «північного» Відродження. Зв’язок німецького гуманізму з ідеями Реформації. Специфіка північно-європейського гуманізму.
Блазенська література. Сатира і моралізм у «Кораблі дурнів» Бранта.
Бюргерська література. Майстерзінгерська лірика Г. Сакса.
Діяльність німецьких гуманістів. Ульріх фон Гуттен та «Листи темних людей».
Эразм Роттердамский.
«Похвала глупоті» як філософська сатира. Своєрідність композиції, характер сміху. Образ Морії.
Своєрідність доби Відродження у Франції. Порівняльний аналіз «Декамерона» та «Гептамерона».
Жанрові витоки та літературна ґенеза роману «Гаргантюа та Пантагрюель». Своєрідність хронотопу роману.
Сюжет і композиція роману (у шпорі відсутній).
Сміхова стихія у романі «ГП». Реабілітація матеріально-чуттєвого світу з точки зору карнавалізації Бахтіна.
Ренесансні ідеї Рабле та їхнє втілення у романі.
Утопія та антиутопія в романі «Гаргантюа и Пантагрюель».
Образність роману «Гаргантюа и Пантагрюель».
Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюель».
Стиль та мовна гра Рабле.
Особливості поезії Ронсара та Дюбелле.Плеяда.
Пізнє фр Відродження.»Спроби»Монтеня».
Специфіка іспанського Відродження. Літ-ра ісп Ренесансу.
Типологія іспанського роману доби Відродженя.
Загальна характеристикака шахрайського роману. Еволція жанру. Образ крутія.
Структ-композ особливості роману «Дон Кіхот». Специфіка розгорт сюжету.Хронотоп «великої дороги».
Вставні новели в «Дон Кіхоті», їхні ідейні та художні функції.
Проблема видимості та сутності в «Дон Кіхоті». Здравомисляче безумство,романні світи та їх взаємодія.
Комічне та серйозне в романі.
Утопічні імпульси Дон Кіхота.
Риси роману нового типу «Дон Кіхот».
Іспанський театр доби Відродж.Комедії «плаща і шпаги».
ЛОПЕ ДЕ ВЕГА. Жанрова класифікація п*єс.
Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження.
Оксфордський гурток гуманістів та діяльність Т.Мора. Риси ідеального життєустрою у «Утопії» Т.Мора.
Розвиток драми у другій половині 16 – на початку 17 ст. Середньовічна театральна традиція та її вплив на гуманістичну драму. Космізм художнього світу К. Марло і титанізм його героїв.
Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова.
Картина світу у сонетах Шекспіра. Образи Друга, Смаглявої Леді та ліричного героя. Лаура Петрарки і Смаглява Леді Шекспіра.
Загальна характеристика першого періоду творчості Шекспіра. Любовно-авантюрна комедія Шекспіра: особливості поетики та тематики.
Джерела та жанрова своєрідність історичних хронік Шекспіра. «Ричард III» і проблема зла. Приватне життя та історична доля. Психоаналітичне тлумачення феномену влади.
Особливості трагічної колізії та специфіка системи образів у «Ромео і Джульєтті». Ренесансний дуалізм людини. Природна сутність та офіційний статус.
Сюжетне джерело трагедії «Макбет». Проблема особистості. Спотворення природного начала. Жіночі образи в трагедії. Символізм та метафоричність твору.
Філософська глибина та універсальне значення образу Гамлета. Зіткнення ідеалу та дійсності. Людина і світобудова, характер трагічної катастрофи. Проблема самовизначення героя.
Варіанти потлумачень «гамлетівської ситуації».
Сюжетне джерело трагедії «Отелло», характер обробки. Позірність і внутрішня сутність. Отелло як «інший». Порядок та хаос.
Композиційне розгортання трагедії («Отелло») та еволюція образу головного героя.
Образи Отелло, Дездемони. Яго як варіація образу Зла. Філософія Яго. Образи Кассіо та Емілії.
Сюжетне джерело трагедії «Король Лір». Притчевість трагедії. Мотив сліпоти і тема божевілля.
Головна та побічна сюжетні лінії трагедії «Король Лір». Суголосність образу короля Ліра із образом царя Едіпа. Ініціаційне випробування як шлях до прозріння.
Характер гуманізму, утопічні риси та елементи маньєризму в пізній творчості Шекспірі (на прикладі одного з творів).
Ідейно-жанрова своєрідність п’єс Шекспіра третього періоду творчості (на прикладі одного з творів).
Роль блазня у шекспірівському театрі (на прикладі одного твору).
Порівняльна характеристика концепції особистості в літературі Середньовіччя та Відродження (на прикладі двох творів на вибір).
Новий час як особливий перехідний історико-культурний феномен. Становлення нової картини світу.
Бароко як тип культури і літературний напрям. Своєрідність барокового світовідчуття. Специфіка барокової поетики.
Мистецька модель хаотичного світу в літературі бароко (на конкретних прикладах).
Типологічні риси бароко (світовідчуття і естетика). Елементи барокового світобачення та поетики в європейських літературах.
Бароко як провідний напрям іспанської літератури XVII ст.
Творчість Кальдерона як центральне художнє явище іспанського театру XVII ст. «Життя це сон» як естетизація етико-філософських уявлень бароко про світ і людину.
Значення філософської метафори та символіки у драмі П. Кальдерона «Життя – це сон». Релігійно-містичне підґрунтя драми П. Кальдерона «Життя – це сон».
Множинність потрактувань свободи волі у драмі П.Кальдерона Життя-це сон. Опозиція бути і здаватися у драмі як барокова дилема.
Особливості комедійної творчості Кальдерона:характери та інтрига, особливості сюжетного розвитку(Дама примара).
Загальна характеристика німецької літератури XVII ст.
Вплив М.Опіца на розвиток німецької культури і літератури.
Співвідношення теорії та практики у творчості М.Опіца.
Творчість Флемінга,Логау,Шпее,Герхарта продовження традицій М.Опіца та розвиток релігійно-духовних тенденцій.
Творчість А.Гріфіуса як втілення барокової естетики та поетики.
Жанрова природа роману Г. Гріммельсгаузена «Сімпліціссімус».
Змістово-формальні особливості шахрайського роману. Образ крутія. Риси шахрайського роману в «С».
Барокова естетика «С» та його емблемно-алегорична образність.
Особливості витворення образу гг в «С» та його сюжетні «ролі».
Класизизм як напрям та художня система і його руль в культурі і літ-рі 17 ст. Раціоналістичний хар-р естетики класицизму та нормативність його поетики. Естетичні категорії класицизму.
Місце народження - Італія. Спроба відродити античну драматургію 1515 трагедія «Софонізба» італійця Триссино: сюжет з Тита Лівія, строгість і логічність розвитку сюжету, убогість сценічної дії, абстрактність образів, багатослівні діалоги і монологи, правильність, патетика мови, величні пози і жести, неримованим вірш - все це особливості п'єс Кл.
Спочатку Кл - теорія і практика наслідування античним зразкам. В основі - розум. На відміну від Б, людина осмислювався як величний. Кл лягає на наукову основу. 17 в. - Розквіт математики і механіки, звідси культура починає тяжіти до аналітизму і симетричності.
Н.Буало та його «Поетичне мистецтво» як розкриття основних принципів естетики і поетики класицизму.
Класицизм.
(+ до 71).
Драматургія франц Класицизму. Класицист трагедія: Корнель, Расін.
Творчість Корнеля, «Сід».
Творчість Расіна, «Андромаха».
«Федра».
Модифікації класицистичної парадигми в драматургії П. Корнеля та Ж. Расіна.
Творчість Мольєра.
Комізм Мольєра, сюжети, характерологія.
«Тартюф».
»Дон Жуан»: образ, своєрідність.
»Севіл пустун, або Камінний гість»Моліна та «Дон Жуан».
Сатира у комедіях»Міщанин-шляхтич» та Мізантроп.
«Суперечка старих і нових».