Київ: Лютеранська спадщина, 2003. — 58 с.
Губерт Ф. Бек служить пастирем студентів-лютеран студентського
містечка в університеті Дюка і Центральному університеті Північної
Кароліни у Дархемі, Північна Кароліна.
У своєму служінні він має справу з людьми, які не тільки належать до різних віросповідань Християнства, але і до культів, сект та альтернативних віровчень та способів життя.
Пастир Бек вважає церкву «спільнотою християн, які піклуються один про одного і різними способами намагаються піклуватися також про людей поза церквою» («Небайдужі люди», с. 75). Він бажає, щоб люди, віддані Ісусу Христу, передавали своїми словами і ділами Євангеліє Божої спасенної благодаті в Божому Сині. В останньому розділі пастир Бек переконує своїх читачів бути учнями і вчителями і вказує їм джерело істини — Святе Письмо.
У своєму служінні він має справу з людьми, які не тільки належать до різних віросповідань Християнства, але і до культів, сект та альтернативних віровчень та способів життя.
Пастир Бек вважає церкву «спільнотою християн, які піклуються один про одного і різними способами намагаються піклуватися також про людей поза церквою» («Небайдужі люди», с. 75). Він бажає, щоб люди, віддані Ісусу Христу, передавали своїми словами і ділами Євангеліє Божої спасенної благодаті в Божому Сині. В останньому розділі пастир Бек переконує своїх читачів бути учнями і вчителями і вказує їм джерело істини — Святе Письмо.