Достоєвський Федір. Вина і кара. Том 1. Частини 1-4

Вінніпеґ: Український Голос, 1987. — 533 с. Автор „Вини і кари — Достоєвський умер в лютім 1881 року. Критика признала йому одноголосно незрівнаний талант психічної аналізи і вірного зображення „страшної правди життя. Але Достоєвський був не тільки знаменитим писменником-психольоґом чи там психіятром, що уміє розібрати до найбільшої тонкости всі, навіть і хоробливі прояви душі, він був ще' і горячим защитником понижених і зобиджених, він філянтроп, поет полишених паріїв. Він уміє найти людське почуття навіть в душі найзапеклійшого розбійника і бездушного на перший погляд каторжника. Із всіх його писань проглядає не тілько великий знавець людського серця, але і незвичайно добрий, сердечний чоловік, що любить світі людей. Всеж таки і правда йому свята і ніяких пороків представлених собою верств суспільности він не укриває. його світ є дійсним світом, а не видуманим; він задоволяесь ним таким, який знає, і не шукає для него нових основ, а рад би лиш побороти істнуюче на світі зло не якими-там новими, але звісними вже, відвічними правдами.