Київ: Інститут історії України НАН України, 1998. — 106 с.
ISBN 966-02-0110-9
Праця присвячена чільній темі давньоруської історіографії — добі
удільної або феодальної роздробленості Київської держави, що вже
близько двохсот років дискутується у вітчизняній і зарубіжній
науці. Автор досліджує причини розділення держави на півтора
десятка земель і князівств, що почалося по смерті сина Володимира
Мономаха Мстислава (1132 р.), і приходить до висновку, що його
головною причиною стали виникнення і розвиток боярського
землеволодіння в XII ст. і викликаний ним ріст політичної ролі
боярства як в центрі, так і на місцях. М.Ф. Котляр упевнений, що
роздробленість не зруйнувала Давньоруську державу, як вважали і
досі вважають багато істориків. Вона лише змінила форму, ставши з
монархії єдиновладної федеративною. Досліджено' також структуру
верховної влади на Русі в XII—XIII ст.