Київ: Інститут історії України НАН України, 1998. — 106 с.
ISBN 966-02-0110-9 Праця присвячена чільній темі давньоруської історіографії — добі удільної або феодальної роздробленості Київської держави, що вже близько двохсот років дискутується у вітчизняній і зарубіжній науці. Автор досліджує причини розділення держави на півтора десятка земель і князівств, що почалося по смерті сина Володимира Мономаха Мстислава (1132 р.), і приходить до висновку, що його головною причиною стали виникнення і розвиток боярського землеволодіння в XII ст. і викликаний ним ріст політичної ролі боярства як в центрі, так і на місцях. М.Ф. Котляр упевнений, що роздробленість не зруйнувала Давньоруську державу, як вважали і досі вважають багато істориків. Вона лише змінила форму, ставши з монархії єдиновладної федеративною. Досліджено' також структуру верховної влади на Русі в XII—XIII ст.
ISBN 966-02-0110-9 Праця присвячена чільній темі давньоруської історіографії — добі удільної або феодальної роздробленості Київської держави, що вже близько двохсот років дискутується у вітчизняній і зарубіжній науці. Автор досліджує причини розділення держави на півтора десятка земель і князівств, що почалося по смерті сина Володимира Мономаха Мстислава (1132 р.), і приходить до висновку, що його головною причиною стали виникнення і розвиток боярського землеволодіння в XII ст. і викликаний ним ріст політичної ролі боярства як в центрі, так і на місцях. М.Ф. Котляр упевнений, що роздробленість не зруйнувала Давньоруську державу, як вважали і досі вважають багато істориків. Вона лише змінила форму, ставши з монархії єдиновладної федеративною. Досліджено' також структуру верховної влади на Русі в XII—XIII ст.