Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] /
С.С. Кравченко; НАН України. Ін-т держави і права ім.
В.М.Корецького. — К., 2007. — 18 с. — укp.
Розкрито суть понять корпоративних прав, права участі та прав учасників господарських товариств. Проведено порівняльний аналіз цих понять, доведено їх однопорядковість. Запропоновано внутрішню диференціацію майнових і немайнових прав учасників господарських товариств. За цього перші поділено на суто майнові (право на дивіденди, право на одержання коштів у разі виходу з господарських товариств, крім акціонерного, та у випадку ліквідації товариства, право на викуп акцій) та переважні, спрямовані на набуття майнових прав. Доведено, що немайнові права учасників мають організаційну природу та не містять риси особистого характеру. Виявлено особливість корпоративних прав, а саме: їх можливість проявляти за певних правовідносин лише одну властивість. Аргументовано, що вони за певних правовідносин мають прояв тільки як майнові, а за відмінних - як немайнові права. Доведено, що у зовнішніх правовідносинах корпоративні права втрачають свою подвійну правову природу та є певною єдністю як об'єкт права. Наведено аргументи для визначення дійсного об'єкта, з яким вчиняються правочини та за яким мають бути корпоративні права, а не частка у статутному капіталі.
Розкрито суть понять корпоративних прав, права участі та прав учасників господарських товариств. Проведено порівняльний аналіз цих понять, доведено їх однопорядковість. Запропоновано внутрішню диференціацію майнових і немайнових прав учасників господарських товариств. За цього перші поділено на суто майнові (право на дивіденди, право на одержання коштів у разі виходу з господарських товариств, крім акціонерного, та у випадку ліквідації товариства, право на викуп акцій) та переважні, спрямовані на набуття майнових прав. Доведено, що немайнові права учасників мають організаційну природу та не містять риси особистого характеру. Виявлено особливість корпоративних прав, а саме: їх можливість проявляти за певних правовідносин лише одну властивість. Аргументовано, що вони за певних правовідносин мають прояв тільки як майнові, а за відмінних - як немайнові права. Доведено, що у зовнішніх правовідносинах корпоративні права втрачають свою подвійну правову природу та є певною єдністю як об'єкт права. Наведено аргументи для визначення дійсного об'єкта, з яким вчиняються правочини та за яким мають бути корпоративні права, а не частка у статутному капіталі.