Монографія. - Київ: Аграрна наука, 2002. - 137 с.
У монографії представлено результата багаторічних досліджень
авторів та літературних джерел щодо трансформації осушуваних
органогенних грунтів під дією сільськогосподарського використання,
їхню родючість, здатність накопичувати важкі метали і радіонукліди,
економічне становище, а також показано вплив структури посівних
площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і систем
мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожайність та
її якість. У роботі висвітлено питання щодо підтримання на осушених
торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів
його спрацювання та запобігання вимивання поживних речовин у
грунтові води з одночасним забезпеченням високої продуктивності
агроценозу шляхом запровадження травопільних сівозмін з однією
просапною культурою та лучним періодом не менше 5—6 років, а також
внесенням фосфорно-калійних добрив під однорічні культури та
багаторічні трави першого-другого року вирощування, а починаючи з
третього — повного мінерального добрива у дозах, розрахованих на
заплановану врожайність.
Розраховано на студентів, викладачів та спеціалістів сільського
господарства в галузі меліоративного землеробства.