Колективна монографія / Відп. ред. та керівник авт. колективу О. А.
Удод. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2015. – 462 с. ISBN
978-966-02-7730-4.
Висвітлюються актуальні питання української історіографії, зокрема
з теорії, методології й історії історичної науки, біоісторіографії,
проблемної.
історіографії та ін. Розглядаються наукова спадщина та історичні погляди відомих учених, у т.ч. М. Грушевського, М. Палія, О. Скирди, М. Слабченка, братів А. та М. Стороженків та ін. .
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться українською історіографією. Зміст.
Вступ.
Історія історичної науки.
Історіописання та суспільна свідомість в Гетьманщині XVII–XVIII ст (Андрій Бовгиря).
Українське романтичне історіописання у світі сучасного костомаровознавства (Ольга Гончар).
Проект соціологізації минувшини в українській історіографії 1920-х років: візії Михайла Грушевського та Михайла Слабченка (Олексій Ясь).
Дослідження давньоруського історіописання у виданнях ВУАН 1920–1930-х рр (Світлана Блащук).
Історична наука в Україні періоду «застою»: проблема взаємин істориків і влади (Олександр Удод).
Сучасна українська історіографія в контексті світових тенденцій (Вадим Бондар).
Пам’ятки історичної думки.
Хроніка успішного татарського нападу на Західну Україну 1575 р. (Б Папроцького віршована «Історія жалісна…») (Дмитро Вирський).
Проблемна історіографія та біоісторіографія.
Консервативно-аристократична течія українського історіописання кінця ХІХ – початку ХХ ст у контексті інтелектуальних біографій братів Андрія та Миколи Стороженків (Наталка Пазюра).
Внесок українських вчених у становлення музеєзнавства як наукової дисципліни (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст) (Ольга Ковалевська).
Історія «третьої» махновської революції (1918–1921 рр) у монографічних дослідженнях Майкла Палія і Олександра Скирди (Володимир Горак).
історіографії та ін. Розглядаються наукова спадщина та історичні погляди відомих учених, у т.ч. М. Грушевського, М. Палія, О. Скирди, М. Слабченка, братів А. та М. Стороженків та ін. .
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться українською історіографією. Зміст.
Вступ.
Історія історичної науки.
Історіописання та суспільна свідомість в Гетьманщині XVII–XVIII ст (Андрій Бовгиря).
Українське романтичне історіописання у світі сучасного костомаровознавства (Ольга Гончар).
Проект соціологізації минувшини в українській історіографії 1920-х років: візії Михайла Грушевського та Михайла Слабченка (Олексій Ясь).
Дослідження давньоруського історіописання у виданнях ВУАН 1920–1930-х рр (Світлана Блащук).
Історична наука в Україні періоду «застою»: проблема взаємин істориків і влади (Олександр Удод).
Сучасна українська історіографія в контексті світових тенденцій (Вадим Бондар).
Пам’ятки історичної думки.
Хроніка успішного татарського нападу на Західну Україну 1575 р. (Б Папроцького віршована «Історія жалісна…») (Дмитро Вирський).
Проблемна історіографія та біоісторіографія.
Консервативно-аристократична течія українського історіописання кінця ХІХ – початку ХХ ст у контексті інтелектуальних біографій братів Андрія та Миколи Стороженків (Наталка Пазюра).
Внесок українських вчених у становлення музеєзнавства як наукової дисципліни (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст) (Ольга Ковалевська).
Історія «третьої» махновської революції (1918–1921 рр) у монографічних дослідженнях Майкла Палія і Олександра Скирди (Володимир Горак).