44
Частина І. Загальні положення
Споріднення агнатів розрізнялося за лініями та ступенями. Агнати
одного спільного предка вважалися родичами за побічною лінією, а
народжувані послідовно один від одного — родичами за прямою лінією.
Ступінь агнатського споріднення визначався кількістю народжень, які
віддаляли конкретну особу від його pater familias. Так, син — агнат
батька першого ступеня, онук — агнат діда другого ступеня. Спо-
ріднення за побічною лінією визначалося загальною кількістю наро-
джень, які віддаляли двох конкретних осіб від спільного для них пред-
ка до другого родича. Так, брати були агнатами другого ступеня,
дядько та племінник — агнатами третього ступеня.
Особливістю римської сім’ї того часу було те, що поняттям «familia»
охоплювалися не тільки агнати, але і все, що перебувало в домі pater
familias: раби, худоба та неживі речі, тобто сукупність певних майнових
цінностей.
Поступово устрій римської сім’ї почав змінюватися. Залежність під-
владних від pater familias негативно впливала також на економічні відно-
сини в римському суспільстві. Ніхто не хотів укладати договори
з підвладними, за якими все одержане переходило у власність pater familias,
що за договором не мав жодних зобов’язань. Крім того, відносини в аг-
натській сім’ї суперечили природному бажанню батьків залишити спад-
щину своїм кровним нащадкам, які стали агнатами іншого pater familias.
Саме тому дедалі більшу роль у римському суспільстві почали відіграва-
ти відносини кровного споріднення. Формується новий устрій римської
сім’ї, основу якого становлять зв’язки між кровними родичами. Родичі по
матері називалися когнатами (cognati) — кровними родичами, а кровне
споріднення, яке їх пов’язувало між собою, — когнатським споріднен-
ням (cognatio). До когнатів належали особи, пов’язані кровними зв’язками.
Когнатське споріднення також визначається за лініями (пряма і побічна)
та ступенями. Визначення ліній і ступенів споріднення впливало на ви-
никнення важливих юридичних фактів, у першу чергу, — встановлення
прав на спадщину, оскільки ближчий ступінь споріднення усував від
спадщини родичів дальшого ступеня.
Родичі дружини, з одного боку, та родичі чоловіка — з іншого, вважа-
ються свояками. Брати та сестри, які мають спільних батька та матір, є
повнорідними. Брати та сестри, які походять від спільної матері, але мають
різних батьків, — є єдиноутробними. Якщо діти мають спільного батька,
але різних матерів — вони єдинокровні. Ті та другі вважаються непов-
норідними братами та сестрами. Якщо діти мають різних батьків і різних
матерів, вони не є кровними родичами і називаються зведеними.