32
історії будницької промисловості України за часів Хмельнич-
чини”, там же, т. Х, Київ, 1927; “Фабрично-заводські архіви
України за кріпацької доби” у “Архівній справі”, т. VІІ, Харків,
1928 та окремим виданням; “Архів Бахмутських і Торських
соляних заводів (ХVІІІ ст.)”, там же, т. ІХ–Х, Харків, 1929;
“Бавовняна промисловість на Україні в ХVІІІ–ХІХ ст.” у
“Червоному шляху”, 1929, т. ІІІ, Харків; “Архів Шостенського
порохового заводу” у “Архівній справі”, т. ХІІ, Харків, 1930;
“До історії порцеляно-фаянсової промисловості на Україні”
у “Нарисах з соціально-економічної історії України”, що була
складовою частиною “Праць Комісії соціально-економічної
історії України”, ВУАН, т. І, Київ, 1932; “До історії металур-
гійної промисловості на Правобережній Україні” у “Архіві Ра-
дянської України”, 1932, т. І–ІІ, Харків; “К истории мета-
лургии на Правобережной Украине в первой половине ХІХ
столетия” у “Трудах исторического факультета Киевского
государственного универститета им. Т. Г. Шевченко”, т. І,
1939 (1940); “Хмельниччина і залізорудна промисловість Пра-
вобережної України” у ЗНТШ, т.СLVІ, Мюнхен, 1948 та інші.
Наступні роботи висвітлювали політичну історію України:
“Справа Дараганенка (1728–1729 рр.)” у “Записках Історич-
но-Філологічного Відділу ВУАН”, т. Х, Київ, 1927; “До історії
Руїни”, там же, т. ХVІ, Київ, 1928; “До історії української по-
літичної думки на початку ХVІІІ в.”, там же, т. ХІХ, Київ,
1928; “Боротьба старшинських угруповань на Гетьманщині
в кінці ХVІІ ст. і виступ Петрика” у “Записках історичного
та філологічного факультетів Львівського державного універ-
ситету ім. Івана Франка”, т. І, Львів, 1940; “Нові матеріяли
до історії повстання Петра Іваненка (Петрика)”, Аугсбург, 1949;
“Ханенки (сторінка з історії українського автономізму 18-го
століття)”, Кіль, 1949; “Василь Капніст (1756–1823)” у “Літе-
ратурно-Науковому Збірнику УВАН у США”, т. 1, Нью-
Йорк, 1952; та у “Збірнику “Української літературної газети”,
1956, Мюнхен, 1957, та інші.
О. Оглоблин присвятив наступні праці окремим питанням
української історіографії: “До питання про автора “Літопису