Ольшанська O.B., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Машинобудівний комплекс району має сучасну структуру ви-

робництва і створений у післявоєнні роки. Він охоплює низку

підприємств, які обслуговують переважно потреби сільського гос-

подарства і харчової промисловості. Крім того, тут побудовані

сучасні підприємства приладо- й верстатобудування, які виготов-

ляють електротехнічну та інструментальну продукцію. В районі

виробляють тракторні деталі, вузли та запасні частини до тракто-

рів і комбайнів (Вінниця і Хмельницький); устаткування для цук-

рових заводів (Калинівка Вінницької області); бурякозбиральні

комбайни (Тернопіль); трансформаторні підстанції, ковальсько-

пресове устаткування (Хмельницький); сільськогосподарські ма-

шини та деревообробні верстати (Кам'янець-Подільський); елек-

троапаратуру (Тернопіль); технологічне устаткування для харчо-

вої промисловості (Красилів); автобуси незначної потужності

(Староконстантинів).

В структурі промислового виробництва Поділля важливе міс-

це займає легка промисловість, яка сторіччями є галуззю спеціа-

лізації району і включає текстильну, швейну, взуттєву і трико-

тажну галузі. В текстильній промисловості виділяється бавовняна

(Тернопіль, Кам'янець-Подільський), вовняна (Дунаєвці й Славу-

та), виробництво текстильно-художніх виробів (Заліщики

Тернопільської області). Нині район випускає майже 16 % тканин

країни.

Швейна промисловість району представлена крупними швей-

ними фабриками у Вінниці, Хмельницьку, Тернополі, Кам'янець-

Подільському, Могильов-Подільському, Гайсині, Козятині та ін.

Взуттєва промисловість розвинута у Вінниці, Хмельницьку,

Тернополі, Тульчині; галантерейна — у Тернополі, Вінниці,

Хмельницьку; хутрове виробництво — у Жмеринці; трикотажна

промисловість — у Вінниці, Хмельницьку, Тернополі та Кам'я-

нець-Подільському.

Велике значення в економіці Подільського економічного ра-

йону має харчова промисловість, яка об'єднує 15 великих галу-

зей, до складу яких входять понад 3 тис. підприємств. Вони да-

ють більше 10 % загальноукраїнського обсягу продукції галузі.

Основною галуззю харчової промисловості району залишається

цукрова промисловість. До недавна на території району налічу-

валася третина цукрових заводів України, найбільшими з яких

були Гайсинський, Бершадський, Погребищенський (Вінницька

область), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський

(Хмельницька область), Чортківський, Кременецький (Терно-

пільська область) і інші підприємства.

•251

Досить розвинута в районі консервна промисловість, яка ви-

робляє плодо-овочеві консерви (Вінниця, Могильов-Подільський,

Бар, Гайсин, Тульчин у Вінницькій області; Кам'янець-Поділь-

ський, Нова Ушиця, Меджибож, Сатанов у Хмельницькій облас-

ті; Підгайці, Заліщики у Тернопільській області).

М'ясна промисловість представлена крупними м'ясокомбіна-

тами у Вінниці, Гайсині, Тульчині (Вінницької області), Кам'я-

нець-Подільському, Шепетівці (Хмельницької), Тернополі, Чорт-

кові (Тернопільської області). У кожному адміністративному ра-

йоні розвинута молочна промисловість, яка виробляє масло, си-

ри, молочні продукти, сухе знежирене молоко. Широкого

розвитку в районі набула також борошномельна і круп'яна про-

мисловість (Вінниця, Вапнярка, Гайсин, Хмельницький, Терно-

піль, Чортків, Кременець, Бережани тощо).

В Подільському економічному районі важливу роль відіграє

промисловість будівельних матеріалів, яка працює переважно на

місцевій сировині. Серед її галузей найбільше значення має це-

ментна промисловість (Кам'янець-Подільський), видобуток гра-

нітів (Гніваньський і Губниківський гранітні кар'єри), каолінів

(Глухівці, Турбів). На території району працює понад 40 цегель-

них заводів, виробництво вапнякових блоків (Джурин), залізобе-

тонних виробів та конструкцій (Вінниця, Хмельницький, Кам'я-

нець-Подільський, Гнівань, Ладижин).

Хімічна промисловість району представлена виробництвом

мінеральних добрив, сірчаної кислоти та миючих засобів (Він-

ниця).

Деревообробна промисловість району частково працює на

власній сировині і виділяється переважно меблевою промислові-

стю (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький, Кам'янець-Подільсь-

кий, Хмельник, Гайсин, Шепетівка, Летичів, Дунаївці, Славута,

Кременець, Козотава та ін.). Серед інших галузей промислового

комплексу району можна високорозвинутий фарфоро-фаянсову

(Полоне, Тернопіль), виробництво пластмас (Подволочиськ), скля-

ну (Славута) та фармацевтичну промисловість (Тернопіль).

Подільський економічний район має високорозвинутий агро-

промисловий комплекс, який базується на інтенсивному багатога-

лузевому сільському господарстві і харчовій промисловості. Ос-

новною галуззю сільського господарства району залишається

рослинництво, яке базується на родючих ґрунтах (чорноземах та

сірих лісових). Основу рослинництва району складає зернове гос-

подарство (район дає понад 15 % виробництва зернових у країні).

•252

Головними зерновими культурами є озима пшениця, ярий ячмінь,

кукурудза, зернобобові, а також овес, просо і гречка.

З технічних культур найбільші площі займають цукрові буря-

ки і соняшник. Велика увага приділяється картоплярству та садів-

ництву.

У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і сви-

нарство. Добре розвинуто в районі й птахівництво, ставкове риб-

ництво та бджільництво. Тваринництво району має багату кор-

мову базу, яка забезпечується переважно відходами харчової

промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), кор-

мовими культурами та відносно розвинутою комбікормовою

промисловістю.

В цілому спеціалізація сільського господарства району на цук-

ровому буряківництві, зерновому господарстві, картоплярстві і

молочно-м'ясному скотарстві відповідає природно-економічним

передумовам господарювання.

Подальше поглиблення спеціалізації сільськогосподарського

виробництва повинно бути спрямовано на збільшення виробницт-

ва зерна, прискорений розвиток м'ясо-молочного напряму тва-

ринництва та на створення умов для ефективного функціонуван-

ня цукрового буряківництва з метою підвищення місткості сиро-

винної бази розвитку цукрової промисловості як провідної

експортно орієнтованої галузі району.

Транспортний комплекс. Подільський економічний район має

досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів сполу-

чення. Протяжність залізниць тут складає майже 2,5 тис. км, ос-

новні їх лінії проходять у напрямі Київ—Одеса, Київ—Львів, Вап-

нярка—Знам'янка, Козятин—Бердичів, Київ—Чернівці тощо.

Майже 21 тис. км автомобільних шляхів мають тверде покриття.

Основні автомобільні шляхи — це Луцьк—Тернопіль—Чернівці,

Львів—Хмельницький—Київ. Через територію району проходять

два трансєвропейські газопроводи: Оренбург-Західний кордон

(«Союз») та Уренгой—Помари—Ужгород.

Розвиток соціальної сфери Подільського економічного району

за роки незалежності (1991—2008 рр.) характеризувався негатив-

ними тенденціями поступової її деградації. Значне зниження рів-

ня розвитку соціального комплексу мало місце в торгівлі і гро-

мадському харчуванні, побутовому обслуговуванні. Зменшилися

обсяги житлового будівництва і введення в експлуатацію серед-

ніх закладів освіти й закладів охорони здоров'я, зокрема в сільсь-

кій місцевості. Скоротилася кількість місць у рекреаційних за-

кладах, частота відвідувань театрів та кінозалів.

•253

В галузях медичного обслуговування та охорони здоров'я ра-

йон відстає від середніх показників в Україні. Особливо це сто-

сується амбулаторно-поліклінічних закладів, кількість яких у ра-

йоні помітно недостатня. Не повністю забезпечені медичні

установи району кваліфікованими медичними кадрами (лікарями

і середнім медичним персоналом).

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в районі залежить

від багатьох чинників, насамперед від конкурентоспроможності

продукції на міжнародних ринках. Нині найбільш експортоспро-

можною галуззю в районі залишається харчова промисловість.

Район експортує цукор, спирт, плодоовочеві консерви, масло,

сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко, а також цемент,

продукцію електротехнічної промисловості, бурякозбиральні

комбайни, тракторні деталі, технологічне устаткування для галу-

зей харчової промисловості, мінеральні добрива, зерно, овочі,

фрукти (яблука, сливи). В імпорті переважають вугілля, чорні і

кольорові метали, лісоматеріали, вантажні та легкові автомобілі,

автобуси, синтетичні і штучні волокна, машини й устаткування,

прилади.

4. Основні напрями соціально-

економічного розвитку Подільського

економічного району

Район має значні потенційні можливості для свого по-

дальшого розвитку. Останнім часом тут загострилися проблеми

комплексного характеру: зазнала значних змін галузева структу-

ра економіки району, згорнули виробничу діяльність (у деяких

випадках до закриття) підприємства радіо- й електротехнічної

промисловості, помітно знизили обсяг виробництва підприємства

паливно-енергетичного комплексу, хімічної промисловості та

сільського господарства. Головними завданнями району нині є

завантаження виробничих потужностей і зниження безробіття,

рівень якого надто високий. Великою господарською проблемою

в районі залишається збереження та збільшення родючості сіль-

ськогосподарських угідь. У промисловості району, як і раніше,

спостерігаються: висока частка застарілих технологій і устатку-

вання, низькі темпи модернізації та оновлення виробництва,

впровадження нових енерго- та ресурсозберігаючих технологій,

розвиток екологічно орієнтованої енергетики, зокрема викорис-

тання гідроресурсів малих річок. Невирішеними залишаються

•254

демографічні проблеми: продовжують зменшуватися рівень на-

роджуваності і збільшуватися показники смертності, особливо в

сільській місцевості.

Головними напрямами соціально-економічного розвитку По-

дільського економічного району повинні стати:

• чітко виражена соціальна орієнтація, підвищення рівня жит-

тя населення, докорінне поліпшення екологічної ситуації району

та розширення самофінансування;

• підвищення техніко-технологічного рівня виробництва в гос-

подарському комплексі району, в базових галузях (машинобуду-

ванні, електроенергетичній і хімічній промисловості);

• докорінне оновлення виробничого апарату, основних фондів

у харчовій індустрії та легкій промисловості;

• зростання конкурентоспроможності економіки району та ре-

алізація інноваційної стратегії її розвитку, зниження енергоміст-

кості виробництва;

• подолання збитковості та зміцнення фінансового стану сіль-

ськогосподарських підприємств;

• удосконалення розміщення і спеціалізації сільськогосподар-

ського виробництва в умовах реформування економіки;

• збереження й поліпшення родючості сільськогосподарських

угідь;

• активізація господарської діяльності малих міст і селищ мі-

ського типу;

• формування приміських АПК для забезпечення міського на-

селення свіжою сільськогосподарською продукцією;

• вдосконалення інфраструктури АПК Поділля та збалансу-

вання її з основними сферами АПК;

• стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема прямих

іноземних інвестицій у базові галузі промисловості і сільського

господарства;

• поліпшення демографічної ситуації в районі шляхом підви-

щення рівня народжуваності та скорочення рівня смертності.

7.2.7. Карпатський економічний район

1. Місце і роль Карпатського економічного району в

економіці України.

2. Характеристика природно-ресурсного, демографіч-

ного, виробничого та науково-технічного потенціалу

району.

•255

3. Галузева і територіальна структура господарства ра-

йону.

4. Основні напрями соціально-економічного розвитку

Карпатського економічного району.

1. Місце і роль Карпатського

економічного району

в економіці країни

Карпатський економічний район включає чотири об-

ласті: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівець-

ку. Він розташований на крайньому заході України, охоплює

більшу частину історичної Галичини, Закарпаття та Буковини і

межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та

Молдовою.

Карпатський економічний район займає площу 56,6 тис. км

(9,4 % території України). Він має вигідне економіко-географічне

положення як в Україні, так і в Європі: знаходиться на перехресті

історичних комунікаційних шляхів з портів Чорного та Балтійсь-

кого морів, з Києва, Центральної та Західної Європи.

Карпатський економічний район займає прикордонне поло-

ження. Його територію перетинає в усіх напрямах густа мережа

залізниць і автошляхів, що виходять на західний кордон до сусід-

ніх держав. Через територію району проходять трансєвропейські

нафто- і газопроводи.

Прикордонне положення, специфічні природні умови вплину-

ли на формування господарського комплексу і визначили місце

району в загальнодержавному поділі праці. Експортна продукція

району досить важлива: продукція хімічної, нафтохімічної галу-

зей промисловості, машинобудування, деревообробної, легкої та

харчової промисловості (табл. 7.7).

За даними Держкомстату України, на території Карпатського

економічного району станом на 01.01.2008 р. проживало

6089 тис. осіб (13,1 % населення України), в тому числі близько

З млн осіб у містах і майже 3,1 млн осіб у сільській місцевості.

Район належить до найменш урбанізованих. Рівень урбанізації в

ньому складає 56,6 %, а в Закарпатській області частка міського

населення ще нижча — 37,5 %.

•256

Таблиця 7.7

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2007 р.

Показники

Україна

Карпатський

район

Закарпатська

область

Львівська

область

Івано-

Франківська

область

Чернігівська

область

Показники

Україна

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

у % до

України

Територія, тис. км

603,5 56,6 9,4

12,8

2,1

21,8

3,6

13,9 2,3

8,1 1,3

Чисельність наявного на-

селення, тис. чол.

46 372,7

6089

13,1 1242,6

2,7 2559,8

5,5

1382,6 3

904

1,9

— міського 31 668,8 2977,8 9,4

461,4

1,5

1548

4,9 593,3

1,9

375,1

1,2

— сільського

14 703,9

3110,9

21,2 781,2

5,3

1011

6,9 789,3 5,4

529,4

3,6

— відсоток міського 68,3 45,5 66,6 37,1 54,3

60,5 88,6

42,9 62,8

41,5 60,8

— щільність, осіб на 1 км

106,25

138 97 126

117 152 99 129

112

145

Валовий регіональний про-

дукт, млн грн, 2006 р.

544 153 46 113 8,4

8185

1,5

21 486

3,9 11 316

2,1

5126 0,9

Валовий регіональний про-

дукт на одну особу, грн

11 630 7183,5

76,6 6576 70,2 8351

89 8157

5650

60,3

Кількість суб'єктів ЄДРПОУ

1 187 020 119 501 10,1 19 851

1,7

60 391

5,1

23 775 2

15 484

1,3

Експорт товарів, млн дол.

49 296,1

3347,6

6,7

1148,0

2,3

1036,7

2,1

1005,4 2,0

157,5 0,3

Імпорт товарів, млн дол.

60618,0 3929,5

6,5

1552,5

2,6 1454,0 2,4

789,0

1,3

134,0

0,2

Експорт послуг, млн дол.

9038,9 155,3 1,7

38,6 0,4

93,1 1,03 20,3 0,2 3,3

0,03

Закінчення табл. 7.7

Показники Україна

Карпатський

район

Закарпатська

область

Львівська

область

Івано-

Франківська

область

Чернігівська

область

Показники Україна

усього

% до

України

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

% до

України

Імпорт послуг, млн дол.

4980,6

102,3

2,1

25,1

0,5 58,5

1,2

15,5

0,3

3,2

0,06

Прямі іноземні інвестиції

в регіони України, на кі-

нець року, млн дол.

29 489,4 1623

5,6

345,3

1,2

841,4

2,9

385,1

1,3

51,2

0,2

Загальний коефіцієнт на-

роджуваності, на 1000 чол.

наявного населення

10,2

11,75 115

13,5 132 10,7 105

11,7

115

11,1

109

Загальний коефіцієнт смерт-

ності, на 1000 чол. наявно-

го населення

16,4

13,05 79,6

13,3 81,1 13,6 82,9 13,6 82,9

11,7

Коефіцієнт природного при-

росту, на 1000 наявного насе-

лення

-6,2 -3,23 52,1 -0,1 1,6

-5,7

91,9 -3,9 62,9

-3,2 51,6

Сальдо міжрегіональної міг-

рації, осіб

—

-2695

—

-1072

—

-996

—

-114

—

-513

—

Сальдо міждержавної міг-

рації, осіб

16 838 -844

4,9

2,9 -201

1,2

-87 0,5

-63 0,3

Чисельність зареєстрова-

них безробітних, тис. чол.

642,3 209,4

14,8

37,0

2,6 90,4

6,4

46,8 3,3

35,2

2,5

Середньомісячна номіналь-

на зарплата найманих пра-

цівників, грн

1351 1126 83,3 1091

80,8 11,83 87,6

1180

87,3

1051

77,8

Валовий регіональний продукт регіону становить 8,4 % від за-

гального в Україні, а в розрахунку на одну особу він менший за

середнє значення по країні (76,6 % її загального показника). Екс-

порт товарів з регіону у 2007 р. дорівнював 6,7 % від загального

по Україні, що є одним з найнижчих показників серед регіонів

України, а імпорт — 6,5 %. Експорт послуг складав 1,7 %, а їх

імпорт —

2,1

Прямі іноземні інвестиції на кінець 2007 р. досягай 1,6 млрд дол.,

що становить 5,5 % від загального обсягу цих інвестицій в Україні.

2. Характеристика природно-ресурсного,

демографічного, виробничого та науково-технічного

потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Кар-

патського економічного району різноманітні: Передкарпаття, Ви-

сокі Карпати, Закарпатська низовина. Значна кількість природних

об'єктів, пам'яток культури і бальнеологічні ресурси Карпат зу-

мовлюють високу туристичну привабливість та розвиток курорт-

ного господарства району.

Значний та унікальний мінерально-сировинний потенціал, ба-

гатство водних і лісових ресурсів створюють сприятливі умови

для розвитку індустріального комплексу. Серед природних фак-

торів, які впливають на формування регіонального господарсько-

го комплексу, найбільше значення мають мінерально-сировин-

ні, земельні, агрокліматичні, рекреаційні, лісові й водні ресурси.

Мінеральні ресурси району представлені 25 видами корисних ко-

палин.

В межах району розташовані основні вугленосні площі Львів-

сько-Волинського кам'яновугільного басейну. Нафтогазові родо-

вища Карпатського басейну продовжують експлуатуватися, хоч

потенційні можливості їх уже майже вичерпані. На території ра-

йону знаходяться родовища руд кольорових металів, сірчаних

руд, калійних солей, цементної сировини, вапняків.

Земельний фонд району має найнижчі показники рівня сільсь-

когосподарської освоєності, розораності та родючості ґрунтів.

Питома вага сільськогосподарських угідь у загальній структурі

земель становить близько 46 %, орних земель — 31 % (в Украї-

ні — відповідно 70 і 57 %). Забезпеченість ріллею в 2,5 разу мен-

ша за середньоукраїнську і становить 0,27 га на одного жителя.

Величина місцевого річкового стоку тут найвища в Україні.

Водозабезпеченість одного жителя — 2,9 тис. м

/рік (середній

показник в Україні —

тис. м

/рік на одного жителя).

•259

Площа лісового фонду становить понад 700 тис. та, середня лі-

систість території — 35 %, загальні запаси деревини — понад

350 млн м

Особливу цінність мають лікувальні мінеральні води — їх на-

лічується тут більше 800 джерел та свердловин.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. Станом

на

січня 2008 р. на території Карпатського економічного району

мешкало 6089,5 тис. осіб, або 13,1 % від загальної чисельності

наявного населення України. Протягом 1995—2007 рр. відбулося

скорочення цього показника майже на 400 тис. осіб (на 6,2 %).

Густота населення району перевищує показник густоти насе-

лення в Україні і складає 108 чол. на 1 км

, що на 40 % вище за

середньоукраїнські показники. За цим показником район займає

третє місце в Україні. Але густота населення є досить нерівно-

мірною — в гірських районах вона подекуди зменшується до

30 чол. на

км

Відтворення населення. Карпатський район має найвищі показ-

ники народжуваності та природного приросту серед інших еко-

номічних районів. Останнім часом у деяких областях району спо-

стерігаються навіть додатні показники природного приросту на-

селення.

У 2007 р. коефіцієнт народжуваності в районі перевищував

середньоукраїнський показник і становив 11,8

%о.

Смертність тут

є найнижчою в Україні — 13,1

%о.

Коефіцієнт природного скоро-

чення населення є значно кращим за середнє значення і складає

мінус 1,3

%о

(в Україні — 6,2 %о).

Коефіцієнт народжуваності в усіх областях Карпатського еко-

номічного району протягом 1990—2001 рр. поступово знижувався,

але в межах району спостерігалися деякі регіональні відмінності:

у Закарпатській області показник знизився до 10,9

%о,

в Івано-

Франківській — до 9,8, у Чернівецькій — до 9,7, а у Львівській об-

ласті — до 8,9 %о. Починаючи з 2002 р., народжуваність у цих об-

ластях зростала відповідно до 13,5, 11,7, 11,1 та 10,7 %о у 2007 р.

Коефіцієнти смертності у Закарпатській та Івано-Франківській

областях продовжують зростати й у 2007 р. досягли відповідно

13,3 та 13,6

%о.

У Львівській і Чернівецький областях вони мали

максимальне значення у 2005 р. (відповідно 13,7 та 14,1 %о), а в

2007 р. складали відповідно 13,6 і 13,7

%о.

Закарпатська область була єдиною з областей України, де ко-

ефіцієнт природного приросту у 2007 р. мав додатне значення

0,2

%о,

хоч чисельність населення області зменшувалася під

впливом негативного сальдо міграції.

•260