Ольшанська O.B., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Трудовий потенціал. Чисельність економічно активного насе-

лення в Карпатському економічному районі в І півріччі 2008 р.

становила 2703,2 тис. осіб (або 12 % від кількості всього еконо-

мічно активного населення в Україні).

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині

2008 р. в Поліссі перевищують середній рівень в Україні. Лише

в Закарпатській області частка безробітних у загальній чисель-

ності економічно активного населення відповідного віку є ниж-

чою за середньоукраїнський показник (5,8 % проти 6,2 % в

Україні). В Івано-Франківській області вона складає 7,8 %, у

Львівській — 7,6, у Чернівецькій — 8,3 %. Щодо частки зареєс-

трованих безробітних, то вона є вищою за середні показники по

Україні у всіх областях району і становить відповідно 3,3, 4,5,

3,1 та 4,4%.

Район є трудонадлишковим і характеризується значною еміг-

рацією населення, особливо молоді, яка зумовлена обмеженістю

місць прикладання робочої сили.

За національним складом переважають українці — близько

90 %, але район є багатонаціональним. Тут проживають поляки

(Львівська область), угорці, словаки (Закарпатська), румуни (Чер-

нівецька і Закарпатська області), росіяни, євреї та представники

інших національностей.

В Карпатському економічному районі, як і в цілому в Україні,

склалася несприятлива демографічна ситуація, але показники

природного руху населення в районі вищі порівняно з Україною.

Природний приріст у районі становить — 3,2 %, а в області —

1,1 % при середньому показнику в Україні 6,2 %.

Карпатський економічний район відноситься до трудозабезпе-

чених районів України. Разом з тим, його гострою проблемою за-

лишається безробіття, темпи якого найвищі в Україні, а макси-

мум досягає в Закарпатті. За навантаженням на одне вільне

робоче місце регіон є першим в Україні.

Виробничий та науково-технічний потенціал. Науково-

технічний потенціал району представляють понад 140 наукових і

науково-технічних організацій, що становить близько 10 % їх за-

гальної кількості в Україні. Матеріально-технічна база та фінан-

сове забезпечення в районі є близькими до середніх у державі. За

показниками результативності науково-технічної діяльності (по-

казники кількості виконаних розробок, їх характеру і технічного

рівня, дані, що стосуються патентно-ліцензійної діяльності, а та-

кож міжнародного співробітництва) області Карпатського району

відрізняються найвищими в Україні значеннями.

•261

3. Галузева і територіальна структура

господарства району

Територіально-господарський комплекс Карпатського

району має складну галузеву й функціонально-компонентну

структуру. Він складається з кількох пов'язаних між собою

міжгалузевих комплексів: паливно-енергетичного, машинобудів-

ного, хімічного, лісопромислового, будівельного, агропромисло-

вого, транспортного, рекреаційного. Передумовами їх розвитку є

особливості природно-ресурсного і трудоресурсного потенціалів

району.

Провідні галузі промисловості регіону — це галузі лісової та

лісозаготівельної, деревообробної і целюлозно-паперової (понад

ЗО

% товарної продукції України), хімічної і нафтохімічної

(13 %), машинобудівної та металообробної, промисловості буді-

вельних матеріалів, легкої і харчової промисловості (по 10 %).

Серед галузей паливно-енергетичного комплексу району най-

більш розвинуті вугільна промисловість (Львівсько — Волинсь-

кий басейн), нафтова і газова (Карпатський нафтогазоносний ра-

йон). Саме на території Прикарпаття ще на початку XVII ст.

розпочався видобуток нафти, а як галузь промисловості нафтова

промисловість почала розвиватися з 1875 р. на базі Бориславсь-

кого родовища (Львівська область). У кінці XIX — на початку

XX ст. було відкрито й інші нафтові і газові родовища. Видобу-

ток газу в Україні розпочато в 1913 р. теж на території Передкар-

паття. Найбільші родовища цього регіону, де ведеться видобуток

нафти і газу, такі: Волинське та Північно-Додинське, Битків-

Бабчинське, Орів-Уличнянське, Лопушнянське тощо. Нафтопе-

реробна промисловість району представлена двома нафтопере-

робними заводами (Дрогобич і Надвірна). В перспективі вони

працюватимуть, лише на імпортній сировині, внаслідок вичер-

пання власних ресурсів. Електроенергетика району представлена

крупними Бурштинською (2,4 млн кВт) та Добротвірською

(600 тис. кВт) ДРЕС і низкою малих ТЕЦ та ГЕС.

Машинобудування представлене неметаломісткими, але тру-

домісткими та наукомісткими галузями й орієнтується на квалі-

фіковані кадри. Провідними галузями є автомобілебудування

(Львів та с. Соломоново Закарпатської області), приладобудуван-

ня, верстатобудування, електротехніка, радіотехніка, сільськогос-

подарське машинобудування. Підприємства цих галузей зосере-

джені у Львові, Чернівцях, Івано-Франківську, Ужгороді й інших

містах.

•262

У галузевій структурі хімічної промисловості переважають

галузі гірничовидобувної хімії — видобуток природної сірки

(Новий Роздол і Новояворівськ), калійних і кухонних солей (Ка-

луш, Стебник, Солотвине). До основної хімії, що базується на міс-

цевій та довізній сировині, належить виробництво сірчаної кис-

лоти (Новий Роздол), калійних добрив (Калуш і Стебник).

Розвивається хімія органічного синтезу, а саме: виробництво

штучних волокон (Сокаль), тонкого органічного синтезу (Івано-

Франківськ), поліетилену (Калуш), технічного вуглецю (Дашава).

Підприємства хіміко-фармацевтичної промисловості працюють у

Львові, а лакофарбової — у Львові та Бориславі.

Карпатський

лісопромисловий

комплекс включає лісозаготівель-

ну деревообробну, целюлозно-паперову, лісохімічну галузі. Лісо-

заготівельна промисловість розвивається в усіх областях району,

деревообробна — в багатьох центрах. Тут знаходиться майже чо-

тири п'ятих великих і спеціалізованих центрів лісопильної про-

мисловості: Чернівці, Берегомет (Чернівецька область), Вигода,

Надвірна, Рожнятів, Брошнів (Івано-Франківська область), Сколе,

Стрий, Турка (Львівська область), Рахів, Свалява, Тересва (Закар-

патська область).

Найкрупнішою галуззю деревообробної промисловості в ра-

йоні є меблева промисловість, підприємства якої розміщені в Ужго-

роді, Мукачевому, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську та ін.

Регіон є перспективним для подальшого розвитку виробництва

конкурентоспроможних меблів для вітчизняного ринку.

Центри целюлозно-паперової промисловості — Жидачів, Ра-

хів, а лісохімії — Свалява, Великий Бичків, Перечин.

З галузей будівельного комплексу найбільше значення має це-

ментна промисловість (Миколаїв Львівської та Ямниця Івано-

Франківської областей).

Легка промисловість набула розвитку в усіх обласних

центрах, а також у Коломиї, Мукачеві, Тисмениці, Стрию. Галузь

випускає тканини, трикотаж, хутрові, швейні вироби, взуття. В

Карпатському економічному районі важливе значення мають на-

родні промисли: килимарство, ткацтво, вишивання, виробництво

виробів з деревини.

Частка агропромислового комплексу в структурі господарства

району останнім часом постійно зростає, зокрема збільшується

виробництво сільськогосподарської продукції. Сільське госпо-

дарство Карпатського економічного району характеризується

значною роздробленістю, деяким надлишком робочої сили, а та-

кож низькою товарністю виробництва. Негативне значення для

•263

розвитку сільськогосподарського виробництва мають мала частка

орних земель, слабка родючість ґрунтів, гірський рельєф. Різно-

манітність природних умов регіону зумовлює різну спеціалізацію

сільськогосподарських і переробних підприємств.

У Передкарпатті розвинуто молочно-м'ясне скотарство й сви-

нарство. Тут вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, льон-дов-

гунець, цукровий буряк. У гірських районах переважають вівчар-

ство, м'ясне і м'ясо-молочне скотарство, картоплярство та льо-

нарство.

Закарпаття спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві,

свинарстві, садівництві, виноградарстві, тютюнництві. Серед га-

лузей харчової промисловості галузями спеціалізації Карпатсько-

го економічного району є виноробна і плодоовочеконсервна про-

мисловість.

Експорт товарів з Карпатського регіону становив близько

6,7 % (2007 р.) у загальному обсязі експорту України. Це — один

з найнижчих показників в Україні. Район експортує продукцію

хімічної і нафтохімічної промисловості, продукцію машинобуду-

вання, меблі, деревину, вовну, м'ясо, плодоовочеві консерви та

ін. Імпорт товарів до регіону складав 6,5 % (2007 р.) загальноук-

раїнського. Серед продукції, що імпортується, — нафтопродукти,

транспортні засоби, ліки.

4. Основні напрями соціально-економічного

розвитку Карпатського району

Беручи до уваги сучасний рівень розвитку господарст-

ва, наявність природно-ресурсного потенціалу і враховуючи кон-

курентні переваги та дотримуючись державної стратегії регіональ-

ного розвитку на період до 2015 р., затвердженої Кабінетом Міні-

стрів України в 2006 р., розроблено основні напрями розвитку

району, а саме:

• включення району до будівництва трансєвропейських і гло-

бальних транспортних телекомунікаційних систем;

• пріоритетний розвиток районного рекреаційного комплексу,

реконструкція й оновлення санаторно-курортних об'єктів і баз

відпочинку, формування ринкової інфраструктури рекреаційного

бізнесу та підвищення якості послуг;

• структурну перебудову промислового комплексу шляхом

підвищення питомої ваги наукомістких інноваційних галузей;

• обмеження розвитку гірничодобувних галузей реальними по-

требами внутрішнього ринку та екологічною місткістю території;

•264

• прискорений розвиток наукомістких галузей машинобуду-

вання, автомобілебудування;

• реконструкцію підприємств хімічної промисловості;

• збільшення обсягів виробництва товарів народного спожи-

вання;

• підвищення обсягів виробництва й реалізації, підвищення

якості рослинницької і тваринницької продукції;

• використання сусідства Польщі, Словаччини, Угорщини,

Румунії для розвитку зовнішньоторгівельних зв'язків та транскор-

донного співробітництва;

• здійснення природоохоронних заходів з метою зниження рів-

ня техногенної небезпеки.

7.2.8. Причорноморський економічний район

1. Місце і роль Причорноморського економічного ра-

йону в економіці України.

2. Характеристика природно-ресурсного, демографіч-

ного, виробничого та науково-технічного потенціалу

району.

3. Галузева і територіальна структура господарства ра-

йону.

4. Основні напрями соціально-економічного розвитку

Причорноморського економічного району.

1. Місце і роль Причорноморського економічного

району в економіці України

Причорноморський економічний район займає півден-

ну частину України, омивається водами Чорного й Азовського

морів. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Оде-

ська, Миколаївська і Херсонська області та м. Севастополь.

Площа району становить майже 19 % території України, а наявне

населення — більше 15 % її населення. На території району на

початок 2008 р. проживало 7056,4 тис. осіб, у тому числі у міс-

тах — 4675,5 тис. осіб, або 66,3 % населення району.

Експорт товарів і послуг району в 2007 р. дорівнював відпо-

відно 6,3 і 16,7 % від загального експорту України, а імпорт —

5,9 та 4,6 %. Прямі іноземні інвестиції на кінець 2007 р. станови-

ли лише 7,1 % від загального обсягу їх у країні (табл. 7.8).

•265

Таблиця 7.8

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2007 р.

Причорномор-

ський

район

Одеська

область

Миколаївська

область

Херсонська

область

Автономна

Республіка

Крим

м.

Севастополь

Показники

Україна

о-S

у % до

України

о .д

до

України

у % до

України

£ &

у % до

України

чо О,

о*-

>,>•

-.©

о*-

>,>.

до

України

у % до

України

Територія, тис. км

603,5 113,3

18,8

33,3 5,5 24,5

4,1

28,5

4,7

26,1

4,3

0,9 0,2

Чисельність наявного на-

селення, тис. чол.

46 372,7

7056,4

15,2

2394,7

5,2

1203,6

2,6

1107,5

2,4

1971,1 4,2

379,5

0,8

— міського

31 668,8

4675,5

14,7 1589,7 5,0 812,5 2,6

676,3

2,1

1240,5 3,9

356,5

1,1

— сільського

14 703,9 2380,9

16,2 805,0 5,5 391,1 2,6 431,2

2,9

730,6 5,0

23,0

0,2

— відсоток міського

68,3

66,3

91,2 66,4

97,2

67,5 98,8

61,1

89,5 62,9

92,1 94,0

137,6

— щільність, осіб на 1 км

62 80,5

72 93,5 49 63,6

39 50,6

76 98,7

439

570,1

Валовий регіональний про-

дукт, млн грн

544 153

64205

11,8 24 898 4,6

876

2,2

7565

1,4

16044 2,9

38,22

0,7

Валовий регіональний про-

дукт на одну особу, грн

11 630

9099 "

78,2

10379

89,2 9769

84,0 6744 58,0 81,01

69,7 179

86,7

Кількість суб'єктів ЄДРПОУ

187

020

199

623

16,8

71 150 6,0 37 386

3,1

624

2,4

49 829 4,2

12634

1,1

Експорт товарів, млн дол.

49 296,1

3098,4 6,3

1098,5 2,2 1104,5 2,3

323,2

0,7

463,0 0,9

109,2

0,2

Імпорт товарів, млн дол.

60 618,0

3592,4 5,9

2551,6

4,2

533,3 0,9

188,8 0,3

266,9

0,4 51,8

ОД

Експорт послуг, млн дол.

9038,9 1511,1

16,7 1063,9

11,8 131,6

1,4

45,9

0,5 174,2

1,9

95,5

1,1

Закінчення табл. 7.8

Показники

Україна

Причорномор-

ський

район

Одеська

область

Миколаївська

область

Херсонська

область

Автономна

Республіка

Крим

м. Севастополь

Показники

Україна

усього

у % до

України

усього

у % до

України

усього

у % ДО

України

усього

у % до

України

усього

% до

України

усього

у % до

України

Імпорт послуг, млн дол.

4980,6 231,1 4,6 168,5

3,4

36,0 0,7

1,8 0,0

13,7

0,3 11,1 0,2

Прямі іноземні інвестиції,

млн дол. на кінець 2007 р.

29489,4

2103,7

7,1

892,1

3,0

184,2

0,6

155,6 0,5 726,2

2,5

145,6

0,5

Загальний коефіцієнт на-

роджуваності, на 1000 на-

явного населення

10,2

10,6 103,9 11,2

109,8 10,2

100,0 10,4

102,0

11,0 107,8

10,5 102,9

Загальний коефіцієнт смерт-

ності, на 1000 чол. наявно-

го населення

16,4 16,1 98,2 16,2

98,8

16,6 101,2

16,3 99,4

15,8 96,4

15,5 94,5

Коефіцієнт природного при-

росту, на 1000 чол. наявно-

го населення

-6,2 -5,5 88,7 -5,0

80,6 -6,4

103,2

-5,9

95,2

-4,8 77,4 -5,0 80,6

Сальдо міжрегіональної міг-

рації, осіб

—

-866

100,0

356

—

-886 102,3

-2990

345,3 1103

—

1551

—

Сальдо міждержавної міг-

рації, осіб

16 838

14252

84,6 10981 65,2

245

1,4

0,0

2491 14,8 541

3,2

Чисельність зареєстрова-

них безробітних, тис. чол.

660,3 90,9

13,8 27,1

4,1

22,0

3,3

18,9 2,9 21,5

3,3

1,4

0,2

Середньомісячна номіналь-

на зарплата найманих пра-

цівників, грн

1351

1193 88,3

1226

90,7 1202

89,0

1017 75,3 1220

90,3 1302 94,6

Причорноморський економічний район займає досить вигідне

економіко-географічне положення. На південному сході він ме-

жує з Російською Федерацією, на заході — з Молдовою, на пів-

денному заході — з Румунією. Через територію району прохо-

дять важливі залізничні, автомобільні, водні та повітряні шляхи,

які сполучають Україну з багатьма країнами світу.

В міжнародному територіальному поділі праці Причорномор-

ський економічний район спеціалізується на виробництві різно-

манітної продукції АПК (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, ви-

нограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноградних вин,

коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), рибної та легкої (ба-

вовняних, вовняних тканин) промисловості, продукції машино-

будування (суден, верстатів, пресів, машин і устаткування для

галузей АПК), хімічної промисловості (брому, лаків, фарб, каль-

цинованої соди), а також виконує курортно-туристичні функції.

Морський і залізничний транспорт — галузі міжнародної спеціа-

лізації району. Приморське положення зумовило розвиток судно-

будування та судноремонту, рекреаційного й портового промис-

лового комплексів.

В господарському комплексі району набули розвитку різні га-

лузі промисловості, сільського господарства, транспорту і зв'яз-

ку, зростає урбанізація, розвивається рекреаційний комплекс. Все

це зумовило інтенсивне використання природних умов і ресурсів.

2. Характеристика природно-ресурсного,

демографічного, виробничого та науково-технічного

потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал району — досить знач-

ний. За інтегральним показником район займає четверте місце в

Україні, що створює сприятливі умови для розвитку його продук-

тивних сил.

Основну частину природного багатства району складають

земельні, водні і рекреаційні ресурси. Територія Причорно-

морського економічного району знаходиться в Степовій зоні в

межах Причорноморської низовини та частково Подільської і

Придніпровської височин. Лише на півдні Кримського півост-

рова височать Кримські гори, які займають 5 % території ра-

йону і захищають південний берег Криму від холодних північ-

них вітрів.

Причорноморський економічний район не виділяється вели-

кою різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ре-

•268

сурсів. Серед них у районі є залізні руди (Керченський басейн),

флюсові вапняки, солі Кримських озер і Сиваша, граніт, мармур

(Кримські гори), вапняки, скляні піски (Одеська область). На шель-

фі Чорного та Азовського морів зосереджені значні запаси нафти

і природного газу. Нині експлуатуються родовища нафти та при-

родного газу: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське,

Дельфін. Відкриті родовища природного газу на шельфі Азов-

ського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове тощо.

Район повністю забезпечений земельними ресурсами — май-

же 18 % загальної площі земель України, в тому числі, понад

20 % припадає на сільськогосподарські угіддя. Розораність зе-

мель тут перевищує 80 %. У ґрунтовому складі переважають

опідзолені чорноземи, темно-каштанові та бурі лісові ґрунти.

Водні ресурси району лімітують розвиток водомістких галузей

промисловості і сільського господарства. Природна водозабез-

печеність квадратного кілометра територій району у кілька разів

нижча за середньореспубліканський показник.

Причорноморський економічний район найкраще в Україні

забезпечений рекреаційними ресурсами. Його рекреаційний по-

тенціал представлений орографічними, кліматологічними, гідро-

логічними, бальнеологічними, ландшафтними та історико-куль-

турними ресурсами.

Важливим чинником просторової організації відпочинку і

розміщення закладів рекреаційного господарства є клімат. Серед-

ня тривалість комфортного літнього відпочинку становить від

130—145 днів у Криму до 120 днів на Одеському узбережжі, три-

валість літнього оздоровчого відпочинку сягає 145—150 днів,

купального сезону — 114—130 днів. Цінним видом рекреаційних

ресурсів району є морське узбережжя, протяжність якого стано-

вить 1641 км.

Для району характерні значні запаси мінеральних вод, ліку-

вальних грязей та прекрасні лісові масиви, заповідники й заказ-

ники. Нині в районі створена багатофункціональна система рек-

реаційного обслуговування. Тут знаходяться 36 % санаторно-

курортних закладів України, з них 73 % — в АР Крим.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. Причор-

номорський економічний район належить до найбільших за чи-

сельністю населення районів України. На 1 січня 2008 р. тут

проживало 7056,4 тис. осіб, або 15,2 % від кількості наявного на-

селення України. Головними тенденціями розвитку демографіч-

ного потенціалу є населення (на 775,6 тис. чол., або на 9,9 % по-

рівняно з 1995 р.) та трудових ресурсів.

•269

Густота населення району постійно знижується. У 2007 р.

вона становила 62 чол. на

км

(лише 80,5 % від середньої густо-

ти населення по Україні) і була однією з найменших з усіх райо-

нів України.

Відтворення населення. Причорноморський економічний ра-

йон має дещо вищі за середньоукраїнські показники народжува-

ності, смертності та природного приросту, значення яких станов-

лять відповідно 10,6, 16,1 і мінус 5,5

%о.

Коефіцієнт народжуваності в усіх областях Причорноморсь-

кого району у 1990-х рр. поступово знижувався. В АР Крим та

Одеській області таке скорочення тривало до 1999 р. (відповідно

з 13 до 7,2

%о

і з 12,6 до 7,9 %о), у Миколаївській та Херсонській

областях — до 2001 р. (з 13,7 до 7,8

%о

і з 14,3 до 8,3 %о). Коефі-

цієнт народжуваності почав зростати у перших двох областях з

2000 р. (до 11 й 11,2

%о

у 2007 р.), в останніх двох — з 2002 р. (до

10,2 і 10,4 %о).

Коефіцієнти смертності у АР Крим, Миколаївській та Херсон-

ській областях продовжують збільшуватися (у 2007 р. досягай

відповідно 15,8, 16,6 і 16,3 %о). В Одеській області показник смер-

тності набув максимального значення у 2005 р. (16,6 %о), а до

2007 р. знизився до 16,2 %о.

Трудовий потенціал. Чисельність економічно активного насе-

лення в Причорноморському економічному районі в І півріччі

2008 р. становила 3234,5 тис. осіб (або 14,4 % від кількості всього

економічно активного населення в Україні).

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині

2008 р. в Причорномор'ї в цілому відповідали середньому рівню

в Україні. Однак існує значна регіональна диференціація цих по-

казників: в Одеській області безробіття складає 4,6 % (при серед-

ньому значенні в Україні 6,2 %), в АР Крим — 4,8 %. Натомість у

Миколаївській та Херсонській областях воно є значно вищим —

відповідно 8,2 та 7,7 %. Частка зареєстрованих безробітних в

АР Крим та Одеській області нижча за середньоукраїнський по-

казник (2,2 і 2,4 %), в Миколаївській та Херсонській областях —

вища (3,6 і 3,5 %).

Важливим питанням, яке потребує вирішення на загальнодер-

жавному рівні, є репатріація народів Криму та пов'язані з цим

проблеми фінансування, надання земельних ділянок, організа-

ції нових робочих місць, будівництва житла, соціальної під-

тримки.

Виробничий і науково-технічний потенціал. Причорномор-

ський економічний район має досить потужний науково-техніч-

•270