де МЗ — митні збори, грн.
По суті така ціна для підприємства-імпортера являє собою суму економічних витрат і показує
нижню межу імпортної ціни. Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної
реалізації на внутрішньому ринку. Різницею між фактичною ціною продажу та ціною
придбання є надбавка, яка містить у собі витрати обігу імпортера з реалізації товару на
внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ. Тому повний склад кінцевої ціни реалізації імпортної
продукції (ЦіР) можна записати таким чином:
(5.5)
На продукцію, що ввозиться в Україну, можуть бути запрова-джені індикативні ціни, але тільки
у випадках, коли до товару за-стосовуються спеціальні імпортні процедури. До них належать
застосування процедури міжнародних торгів або режим попередніх імпортних депозитів, що
вносяться в банки.
РОЗДІЛ 6. ЦІНОВА ПОЛІТИКА
ПІДПРИЄМСТВА
6.1. Цінова політиката аналіз умов беззбитковості
Будь-якому комерційному підприємству, що працює на ринку, слід мати чітку цінову політику,
від якості розроблення якої істотно залежать результати його діяльності. Саме ціни визначають
структуру виробництва, рух матеріальних ресурсів, розподіл готової продукції, рівень
прибутковості, а отже, життєздатність підприємства. Тому цінова політика має формуватись у
нерозривному зв’язку зі стратегічною лінією розвитку підприємства, з усіма змінами, яких воно
зазнає в жорстких умовах ринкових відносин. Актуальність вироблення цінової політики
зумовлюється також і тим, що помилки при визначенні цін можуть виявлятись не одразу, а
через деякий час, коли їхній негативний вплив перетвориться для підприємства на серйозну
проблему.
Цінова політика - це діяльність підприємства, що спрямована на досягнення його головної
мети за допомогою цін. Як правило, вирізняють три основні завдання ціноутворення:
збільшення продажу;
отримання найбільшого прибутку;
збереження існуючого становища.
У першому випадку підприємство орієнтується на високий обсяг реалізації або на збільшення
частки продажу в порівнянні з конкурентами. Вибір такої мети зумовлюється, по-перше,
прагненням до стабілізації доходів і встановленням контролю за ринком певних товарів, а, по-
друге, істотним зменшенням собівартості продукції за рахунок збільшення обсягів реалізації.
Наступне завдання цінової політики передбачає отримання максимального прибутку або
швидке надходження коштів через те, що підприємство відчуває невпевненість у своєму
майбутньому. Ставлячи за мету збереження поточного стану, підприємство прагне не
допустити падіння виробництва, уникнути несприятливих дій уряду, скоротити до мінімуму
небажаний вплив конкуренції.
Розробленню цінової політики має передувати аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників її
формування. Перша група містить чинники, які дають уявлення щодо тенденцій розвитку
зовнішнього середовища підприємства. До них належать: рівень державного регулювання