Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
341
також ді. stǫð пристань; двн. stado узбережжя; свн. gestat.
Див. standan, staþs (stadis)
|| Порів.: грец. στατός який стоїть; поставлений; лат. status
установлений; призначений; стан, становище
Порів.: сучасн.англ. staithe (із сканд.), а також порів.:
сучасн.нім. Gestade (поет.)
staua
1
(ім., жін.р.-o-) суд; вирок, постанова; осудження; in dagа
stauos у судний день || Порів.: ді. stó; дфр. stō; да. stōw місце; а
також двн. stûatago судний день
|| Порів.: литов. stovà місце; укр. став, ставок
staua
2
(ім., чол.р.-n-) суддя. Див. stojan
steigan (слн.дієсл. I) сходити, іти вгору; зійти; підніматися вгору ||
ді. stíga; да. stīgan; дфр. stīga; дс., двн. stîgan
|| Порів.: дінд. stigh- крокувати, ступати; stighnóti, stighnutē
іде в гору; грец. στείχω іду, піднімаюсь; сходжу; литов.
steĩgtis, steigiúos поспішати, а також укр.-стигати в
постигати; рос.- стигать в достигать, постигать
Сучасн.нім. steigen; голланд. stijgen; сучасн.англ. to sty (заст.)
stibna (ім., жін.р.-o-) голос || да. stefn, stemn; дфр. stifne, stemme; дс.
stemna, stemma; двн. stemma, stimna, stimma
Сучасн.нім. Stimme
stigqan (слн.дієсл. III) пхати; штовхати; бити, ударяти; воювати
|| да. stincan підніматися (про пил, пар) (заст.); видихати
(запах), пахнути; двн. stincan, stinkan пахнути, духмянити, а
також порів.: ді. støkkva розриватися, лопатися,
розбризкувати
Сучасн.нім. stinken; сучасн.англ. to stink
stikls (ім., чол.р.-a-) чаша, келих || двн. stehhal, stechal кубок, келих.
Див. stiks
stiks (ім., чол.р.-i-) точка; момент; in stika melis в одну мить, за
одну хвилину || да. stice укол; дфр. steke; stek; дс. stiki укол;
двн. stih укол, укус
|| Порів.: дінд. tigmá- гострий; грец. στίγμα укол; клеймо; лат.
instigo(are) спонукати; підбурювати
Сучасн.нім. Stich; сучасн.англ. stitch
stilan (слн.дієсл. IV) красти || ді., дфр. stela; да., дс., двн. stelan
|| грец. στερέω грабувати, красти
Сучасн.нім. stehlen; голланд. stelen; сучасн.англ. to steal
342
stiur (ім., чол.р.-a-) теля; бик || ді. stjόrr; да. stēor; двн. stîor; снн. stêr
|| Порів.: дінд. sthirá сильний, міцний; авест. staōra товар;
рогата худоба, а також лат. taurus віл, бик; д.прус. tauris зубр;
литов. taũras тур, буйвал; укр. тур; д.ірл. tarb бик
Сучасн.нім. Stier; голланд. stier; сучасн.англ. steer
stojan (слб.дієсл. 1, мин.час stauida) судити; направляти;
спрямувати || да. stōwian утримувати; двн. stouwen
затримувати; утримувати; звинувачувати. Див. staua
1
|| Порів.: литов. stovė́ti, stóviu стояти; латис. stāvet стояти;
укр. ставити; рос. ставить; чеськ. stavĕt
stols (ім., чол.р.-a-) трон; престол; сидіння, стілець || ді. stóll; да.,
дфр. stōl; дс. stôl; двн. stuol. Див. standan
|| Порів.: грец. στ©́λ© колона; д.прус. stallit стояти; литов.
stãlas стіл, а також порів.: болг. стол стілець, трон; словен.
stōl стіл; стілець; укр.рос-. стол в “престол”
Сучасн.нім. Stuhl; голланд. stoel; сучасн.англ. stool
*straujan (слб.дієсл. 1 з дав.в.) розстеляти; стелити; посипати ||
ді. strá; да. strēowan, а також strēwian; strēowian; дфр. strēwa;
дс. strôian; двн. streuwen, strouwen, strewên
|| Порів.: дінд. stŗņā́ti посипає, розкидає; лат. struo(ere)
накладати рядами, шарами; навалювати; розкладати;
розставляти; sterno(еrе) слати, розстилати, розкладати
Сучасн.нім. streuen; голланд. strooien; сучасн.англ. to strew
sulja (ім., жін.р.-o-) suljo (ім., жін.р.-n-) запозичення підошва || да.
solen (мн.); дс., двн. sola
|| Порів.: лат. solea(ae) жін.р. сандалія, легке взуття
Сучасн.нім. Sohle; голланд. zool; сучасн.англ. sole
suma (неозн. займ., жін.р.) деяка, якась. Див. sums.
suman (присл.) раз; один раз; якось; колись, одного разу. Див. sums.
sums (неозн.займ., чол.р.) хтось; якийсь; деякий || ді. sumr; да.,
дфр., дс., двн. sum, а також порів.: двн. sumelîh, sumilîh
|| Порів.: дінд. samá- хтось; деякий; авест. hamō, hama-
кожний, усякий; грец. ¢μως, ¡μω̃ς (¡μωσ – γš – πως ) деяким
чином, якось
Сучасн.англ. some
sundro (присл.) окремо; зокрема; особливо; осторонь; поодаль;
осібно; відлюдно, самітно || ді. sundr навпіл, надвоє; да. sundor
окремо, а також порів.: ansundran, onsundran окремо, осібно;
дфр. sunder; дс. sundar; двн. suntar окремо, особливо; єдино
343
|| Порів.: дінд. sanutár осторонь; поодаль, грец. ¥τερ без;
окремо, осторонь, а також лат. sine без
Сучасн.нім. sonder, sondern; голланд. zonder, а також порів.:
сучасн.англ. asunder
sunja (ім., жін.р.-jo-) істина, правда; bi (miþ) sunjai справді;
дійсно; воістину; вірно; правдиво; слушно || ді. syn відмова,
заперечення; відречення; дс. sunnea; двн. sunna перешкода,
нужда, потреба; порів.: також: ді. sannr, saðr істина; да. sōþ
правда, істина; дс. sôd. Див. sunjis
|| Порів.: дінд. satyás правдивий, істинний, sánt справжній
Порів.: сучасн.англ. sooth (арх.), а також soothsayer
sunjaba (присл.) істинно; дійсно. Див. sunjis
sunjeins (прикм.-а-) правдивий, дійсний. Див. sunja, sunjis
sunjis (прикм.-ja-) правдивий, істинний; дійсний || Порів.: да. sōþ
істинний, дійсний; дс. sôđ; двн. sand
|| Порів.: дінд. sant, satīnàs дійсний; справжній, санскр. satyá-
істинний; д.перс. hašiya- дійсний, істинний; а також лат. sons,
sontis винний, злочинний; sonticus серйозний; поважний
Сучасн.англ. sooth (усн.)
sunjon (слб.дієсл. 2) виправдовувати; оправдувати; вибачати. Див.
sunja.
sunjons (ім., жін.р.-i-) оправдання, захист. Див. sunja.
sunna (ім., чол.р.-n-) сонце || да. sunna (чол.р.), дс., двн. sunno
(чол.р.). Див. sunno.
sunno (ім., жін.р.-n-, спочатку сер.р.-n-) сонце || ді. sunna (жін.р.);
да., дфр. sunne (жін.р.), дс., двн. sunna (жін.р.). Див. sauil
|| Порів.: дінд. sū́ra, sū́rya- сонце; авест. hvarə (род.в. χνəηg)
сонце
Сучасн.нім. Sonne; голланд. zon; сучасн.англ. sun
suns (присл.) раптом, одразу, зразу, скоро; швидко || Порів.: да.
sōna; дфр. sān, sōn; дс. sâno; двн. sân, sâno, sâr зараз, негайно
Порів.: сучасн.англ. soon
sunsaiw (присл.) незабаром, негайно, одразу, зараз. Див. suns, aiw.
sunsеi (спол.) як тільки || Порів.: да. sona swa (спол.) як тільки. Див.
suns,ei.
sunus (ім., чол.р. -u-) син || ді. sunr, sonr; да., дфр., дс., двн. sunu
|| Порів.: дінд. sūnúš; литов. sūnùs; д.прус. souns; укр. син; рос.
сын
344
Сучасн.нім. Sohn; голланд. zoon; сучасн.англ. son
supon (слб.дієсл. 2) приправляти; присмачувати || Порів.: ді. súpa
пиячити, пити; да. sūpon пити; двн. sоffôn, sûfan пити;
хлебтати (про тварин); снн. sûpen
Порів.: сучасн.нім. saufen; голланд. zuipen; сучасн.англ. to sup
sutis(suts) (прикм. -i/ja-) лагідний; смирний; тихомирний;
поступливий; терплячий || Порів.: ді. sǿtr; да. swēte; swôt
солодкий; дфр. swēte солодкий; дс. suoti, swôti; двн. suoʐi,
sûoʐ, swuoʐi солодкий, милий, приємний
|| Порів.: дінд. svādúš (u) солодкий; грец. Åδύs солодкий; лат.
suavis (і) приємний; милий, люб`язний, солодкий
Сучасн.нім. süß; голланд. zoot, zoet; сучасн.англ. sweet
sutizo (присл.) утішно, відрадно; терпимо. Див. sutis
swa (присл.) також, так; як; оскільки, таким чином; swa... swa
так... як || ді. svá так; да. swa, swā; дфр. sā, sō; дс. sô; двн.
suo, sô. Див. swе.
|| Порів.: грец. éj як; оскськ. swā і, та, svai, svae чи
Сучасн.нім. so, сучасн.англ. so
swaei (спол.) отже, так що. Див. swa, еі
swaihra (ім., чол.р.-n-) тесть, свекор || да. swehor, swēor; дфр. swiar;
двн. swehur, а також suagur брат дружини
|| Порів.: дінд. śváśura-; авест. hvasura; грец. ˜kurÒj; лат.
socer(eri); литов. šẽšuras; укр. свекор; рос.свёкор; болг. свекър
Порів.: сучасн.нім. Schwäher, а також Schwager
swaihro (ім., жін.р.-n-) теща; свекруха|| ді. svǽra; да. sweger, двн.
swigar, swigur. Див. swaihra
|| Порів.: дінд. śvaśrū́; вірмен. skesur; грец. ˜κυρά, ˜κυρή; лат.
socrus(us); укр. свекруха; рос. свекровь; болг. свекърва
Сучасн.нім. Schwieger
swalauþs (слн.прикм.-а-) такий великий; отакий; отакенний. Див.
swa
swaleiks (слн.прикм.-а-) такий; певний; (вказ. займ.) такий || ді.
slìkr; да. swelc, swylc; дфр. sāllik, sulk, sulik, sēlik; дс. sulîk,
двн. solîh, sulîh. Див. swa, а також порів.: leik.
Сучасн.нім. solch; голланд. zulk; сучасн.англ. such
swamms (ім., чол.р.-a-) губка || да., двн. swamm губка; гриб
Сучасн.нім. Schwamm
345
swaran (слн. дієсл. VI) дати клятву; клястися; заприсягатися ||
Порів.: ді. sverja; да. sweriаn; дфр. swaria, swera; дс. swerian;
двн. sweriаn; sweren давати клятву, клястися; свн. swern;
порів.: ді. svara відповідати; а також ді. andsvara; да.
andswarian, andswerian відповідати; дфр. ondswera
|| Порів.: дінд. svar- звучати; укр. сваритися, рос. свара,
свариться; пол. swarzyć się сваритися
Порів.: сучасн.нім. schwören; голланд. zweren; сучасн.англ. tо
swear, а також порів.: to answer
sware (присл.) марно, даремно; безпідставно, необґрунтовано
swartizl (ім., сер.р.) чорнило. Див. swarts
*swarts ( прикм.-а-) чорний || ді. svartr; да. sweart; дфр., дс. swart;
двн. swarz
|| Порів.: лат. sordes(is) жін.р. бруд; грязь; sordidus брудний; а
також surdus глухий; млявий, тьмяний, нечіткий; д. ірл. sorb
бруд.
Сучасн.нім. schwarz; голланд. zwart; сучасн.англ. swart (діал.,
арх.)
swaswe (присл.) так, як, оскільки, саме як; (спол.) так як, так що;
тому що, через те що; бо. Див. swa, swe.
swau Див. swа, u.
swe (присл.; спол.) отже; так як, як, так що; коли; swe…swa як ...
так, аж, що ж, так... що; такий... що; swe ...jah; swa jah,
swah як; як...так; наче; начебто; а також || да. swǣ, swā,
swē, swe. Див. swa
swegniþa;swigniþa (ім., жін.р.) радість; радощі. Див. swegnjan
swegnjan (слб.дієсл. 1) радіти; радуватися || Порів.: ді. svagla
дзюркотати, джеркотіти, базікати. Див. ufswogjan
swein (ім. сер.р.-a-) свиня || ді. svín; да., дфр. swīn; дс., двн. swîn
|| Порів.: грец. Ûινος свинячий; лат. suinus свинячий; укр.
свинячий; рос. свиной, а також грец. Ûς; лат. sus свиня; латис.
suvęns, sivęns порося
Сучасн.нім. Schwein; голланд. swijn; сучасн.англ. swinе
sweran (слб.дієсл. 3) поважати, шанувати || да. swǣran
прославляти; славити; дфр. swēria; двн. swârên давити;
тиснути; бути обтяжливим, тяжким. Див. swers
swers ( прикм.-jа-) поважний, шановний; вартий уваги; знаменний ||
ді. svárr важкий; тяжкий; жорстокий; сильний; да. swǣr,
346
swār важкий, тяжкий; дфр. swēr; дс. swâr; двн. swâr, swâro,
swâri важкий; тяжкий; болісний
|| Порів.: грец. ›ρμα вантаж, тягар; литов. svarùs важкий,
тяжкий; латис. svira важіль
Сучасн.нім. schwer
swes
1
(ім., сер.р.-а-) майно. Див. swes
2
swes
2
( прикм.-а-) власний; свій; властивий, притаманий || ді. sváss;
да. swǣs свій, любий, приємний; дфр. swēs; дс., двн. swâs
любий, свій, який належить до дому
|| Порів.: дінд. svá-, svayám сам; авест. hvāvōуа (дав.в.); лат.
suus свій; власний, належний; литов. sãvas свій; латис. savs
свій, власний; укр. свій; болг., рос. свой; укр., рос. сват, свояк
sweþauh (присл.) дійсно; ще, іще; (частка) ж; самий; (спол.) проте;
але, однак. Див. swe, þauh
*swibls (ім., чол.р.-a-) сірка || да. swefel, swefl; дс. sweƀal; двн.
swebal, swefal
Сучасн.нім. Schwefel
swiglja (ім., чол.р.-n-) флейтист || Порів.: двн. swigala дудочка,
сопілочка
swiglon (слб.дієсл. 2) грати на флейті || двн. swegalôn. Див. swiglja.
swiknei (ім., жін.р.-n-) очищення; чистота || ді. sykn(а); да. swicn.
swigniþа Див. swеgniþа.
swikunþaba (присл.) відверто; прямо; щиро. Див. swikunþs
swikunþs ( прикм.-а-) відомий, знаний; явний; очевидний. Див. swes,
kunþs
swiltan (слн.дієсл. III) умирати; помирати; лежати при смерті ||
ді. svelta умирати, голодувати; да. sweltan умирати; дс.
sweltan умирати, гинути; двн. swelzan спалювати;
знищувати вогнем
Голланд. zwelten; сучасн.англ. to swelt (діал.), а також порів.:
to swelter
swinþei (ім., жін.р.-n-) сила; міць; снага. Див. swinþs
swinþnan (слб.дієсл. 4) зміцнюватися, укріплятися; ставати
міцним; поміцнішати. Див. swinþs
swinþs ( прикм.-а-) могутній, сильний, міцний; здоровий; дужий;
(субст. прикм. -а-) сильна людина || ді. svinnr, sviðr швидкий,
скорий; розумний, тямущий; да. swīþ сильний, лютий,
347
жорстокий; дс. swîđi, swiđ; свн. swindе, swint, а також порів.:
дфр. swithe (присл.) дуже; сильно
Порів.: сучасн.нім. geschwind
swistar (ім., жін.р.-r-) сестра || ді. systіr; да. sweostor, suster, soster,
swuster; дфр. suster, swester, sister; дс. swestar; двн. swester,
swister
|| Порів.: дінд. svásar; грец. ›ορ; лат. soror (oris);
д.прус.swestro; укр., рос. сестра; д.ірл. siur; вал. chwaer
Сучасн.нім. Schwester; голланд. zuster; сучасн.англ. sister (із
сканд.)
swnagogafaþs (ім., чол.р.-i-) начальник (старшина) синагоги. Див.
swnagoge
swnagoge (ім., жін.р.-і-/-о-) запозичення синагога
|| Порів.: грец. συναγωγή з`єднання, об`єднування
T
t. - 300
tagl (ім., сер.р.-а-) волосся || ді. tagl волосся, кінський хвіст; да. tægl
хвіст; двн. zagal, zagel хвіст
|| Порів.: дінд. daśā бавовняна нитка; торочка, бахрома;
д.ірл. dūal прядка, локон, кучер.
Сучасн.нім. Zagel; сучасн.англ. tail
tagr (ім., сер.р.-а-) сльоза || ді. tár; да. tæhher (норт.), tēar; дфр. tār;
двн. zahhar, zahar; свн. traher, trеher
|| Порів.: дінд. áśru сльоза; тохар. ākär; грец. δάκρυ сльоза;
лат. dacruma (арх); lacrima(ae) жін.р. сльоза; д.ірл. dér; вал.
deigr; корн. dagr
Сучасн.нім. Zähre; сучасн.англ. tear
tagrjan (слб. дієсл. 1) плакати, заплакати. Див. tagr
tahjan (слб.дієсл. 1 ) рвати; роздирати; розривати; сіпати,
смикати
taihswa (слб.прикм.-а- ) правий || двн. zesawa права рука.
|| Порів.: дінд. dákşina- правий; південний; спритний,
вправний; dakşiņatás праворуч; авест. dašina – права рука;
грец. δεξιός правий, правобічний; δεξιτερή права рука;
правиця; лат. dexter правий; спритний, умілий; рос. десница
348
taihswo (ім., жін.р.-n-); taihswa (ім., жін.р.-o-)правий бік; права
рука; правиця || двн. zesawî правий; zeswe права рука, zeso
правий; праворуч. Див. taihswa
taihun (числ.) десять || ді. tíu; да. tīen, tўn, tēn; дфр. tіān, tīen; дс.
tehan, tian; двн. zehan
|| Порів.: дінд. dáśa; авест. dasa; грец. δέκa; лат. decem; д.прус.
dessеmpts; укр.,рос. десять
Сучасн.нім. Zehn; голланд. tien; сучасн.англ. ten
taihunda (числ.) десятий || ді. tíundi; да. teogotha, tēoþa; дфр. tīanda,
tīenda, tégotha; tegetha; дс. tegôtho; двн. zehanto. Див. taihun.
Сучасн.англ. tithe
taihuntehund;taihuntaihund (числ.) сто. Див. taihun, hund
taiknjan (слб.дієсл. 1 ) знаменувати; свідчити; показувати;
указувати || да. tǣcnan, а також tācnian; дс. têknian; двн.
zeihhinen, zeihhanen, -ôn. Див. taikns.
Сучасн.нім. zeichnen
taikns (ім., жін.р.-i-); taikn (ім., сер.р.-а-) знак; чудо; диво || Порів.:
ді. teikn; да. tācn, tācen знамення; дфр. tēken, дс. têkan; двн.
zeihhan знак, прикмета; знамення, диво. Див. teihan
Порів.: сучасн.нім. Zeichen; голланд. teeken; сучасн.англ.
token
tainjo (ім., жін.р.-n-) кошик, кошіль || ді. teinur(мн.); двн. zeinna,
zeina; також порів.: да. tænel. Див. tains
Сучасн.нім. Zaine (діал.)
tains (ім., чол.р.-a-) гілка, вітка || ді. teinn гілка, вітка; да. tān прут;
дс. tên; двн. zein ціпок, прут; очерет, а також порів.: ді.
mistilteinn; да. mistiltān.
Голланд. teen. Порів.: сучасн.англ. mistletoe
taitrarkеs (ім., чол.р.) запозичення тетрарх (правитель четвертої
частини країни).
Порів.: грец. τετpάpχηs
taleiþa (ім., жін.р.) запозичення діва; дівчина
|| Порів.: грец. ταλιθά
talzjan (слб.дієсл. 1 ) вчити; навчати; наставляти.
talzjands (ім., чол.р. -nd) вчитель. Див. talzjan
tandjan(слб.дієсл. 1 ) засвітити; запалювати; запалити;
засвічувати || ді. tenda; порів. також да. ontendan запалювати
Сучасн.англ. to tind (діал.)
349
taui (ім., сер.р.-jа-) діло; творіння; діяння; дія || ді. tó клоччя;
костриця; кужіль; дс. tou, а також порів.: да. tōwhūs
прядильня
taujan (слб. дієсл. 1 ) робити, творити || ді. tǿja, týja допомагати;
да. tāwian готувати; дс. tôgean робити; двн. zouwen
готувати; снн. touwen
Сучасн.нім. zauen(заст.); голланд. touwen; сучасн. англ. to taw
tekan (слн. дієсл.VІІ; мин.час taitok) торкатися, доторкатися || ді.
taka брати, схопити
Порів.: сучасн.англ. to take (із сканд.)
tewa (ім., жін.р.-o-) порядок; лад || Порів.: да. getāwe. Див. taujan
*tigjus (ім.-u- мн.) десяток (десятки) || ді. tigir, tigr, а також порів.:
да. -tig; дфр. -tich; -tech; дс. -tig; двн. -zog; -zug. Див. taihun
|| Порів.: дінд. daśát-, daśáti- десяток; грец. δεκάς, укр.рос.
десяток.
Порів.: сучасн.нім. –zig; голланд. –tig; сучасн.англ. -ty
timrja (ім., чол.р.-n-) тесляр, тесля || дс. timbro; двн. zimbrio. Див.
timrjan
Порів.: сучасн.нім. Zimmerman
timrjan,timbrjan (слб.дієсл. 1 ) будувати; споруджувати || ді.
timbra; да. timbran, timbrian; дс. timbron, timbrian; дв. zimberen,
zimbren
|| Порів.: дінд. dámas будинок; дім; грец. δόμoς дім, споруда;
будівля, а також порів.: δάμαρ (род.в. δάμαρτoς) господарка;
господиня; дружина; δέμω будую; споруджую; лат. domus(us)
жін.р. будинок, житло, дім, оселя; укр. дім, рос. дом.
Сучасн.нім. zimmern; голланд. timmeren; сучасн.англ. to
timber
tiuhan (слн. дієсл. II) вести; тягнути; захоплювати || ді. tjóа
вистачати; допомагати; да. tēоn тягнути; вести; дфр. tiā;
дс. tiohan тягнути; двн. ziohan тягти; виховувати
|| Порів.: лат. duco(ere) водити; вести; тягнути; вал. dwyn
тягти, приносити
Сучасн.нім. ziehen; сучасн.англ. to tee (арх.); порів. також
сучасн.англ. to tug
toja (ім. мн. знах.в.) Див. taui
trauains (ім., жін.р.-i-) довіра; впевненість; певність. Див. trauan.
350
trauan (слб.дієсл. 3 ) вірити; довіряти || ді. trúа; да. trūwian, а також
порів.: trēоwan, trēоwian; дс. trûon; двн. trûwên, trûên вірити,
сподіватися
|| Порів.: д.прус. druwīt вірити
Сучасн.нім. trauen; сучасн.англ. to trow (арх.)
trausti (ім., сер.р.-jа-; род., одн. traustеіs) завіт; заповіт; договір,
союз || ді. traust віра; довіра; допомога, підтримка; дфр. trāst;
дс.двн. trôst утішання; забавляння; допомога. Див. trauan
Сучасн.нім. Trost; голланд. troost, а також порів.: сучасн.англ.
trust (із сканд.)
triggwa (ім., жін.р.-o-) заповіт; вірність; об´єднання; союз || да.
trēоw віра; вірність; договір; умова; обітниця; дфр. trouwe,
triōwe, triūwe; дс. treuwa віра, довіра; двн. triuwa вірність,
довіра. Див. triggws
Сучасн.нім. Treue, голланд. trouw, а також порів. сучасн. англ.
truce
triggws (прикм.-wa-) вірний || ді. tryggr; да. (ge) trīowe, (ge) trēowe,
(ge) trīewe, trўwe; дфр. triūwe; дс. triuwi, а також порів.: двн.
gitriuwi
|| Порів.: д.прус. druwi віра; рос.древний; д.ірл. derb; вал. drūd
сильний; міцний.
Сучасн.нім. treu, а також getreu; сучасн.англ. true, а також
порів.: голланд. getrouw
triu (ім., сер.р.-wа-) дерево || ді. tré; да. trēow, trēo; дфр. trē; дс. trêo,
trîo
|| Порів.: дінд. dā́ru, род.в. drúņas дерево; поліно; dru дерево;
грец. δρυ̃ς, а також δρυός дерево, дуб; укр.рос.дрова, древо;
чеськ. dŕevo; д.ірл. daur дуб; вал. dērwen дуб
Сучасн.англ. tree
trudan (слн.дієсл.IV, неправ.) ступати; роздавити || ді. troða, а
також порів.: да. tredan, treodan; дфр. treda; дс. tredan; двн.
tretan ступати; підходити
Порів.: сучасн.нім. tretan; голланд. treden; сучасн.англ. to tread
tuggo (ім., жін.р.-n-) язик; мова || ді. tunga; да. tunge; дфр. tunge,
tonge; дс. tunga; двн. zunga
|| Порів.: лат. lingua(ae) жін.р. мова; д.ірл. tengae, вал. dant
Сучасн.нім. Zunge; голланд. tong; сучасн.англ. tongue
tulgjan (слб.дієсл. 1 ) укріпляти; прикріпляти; прив`язувати. Див.
tulgus