Усі члени УРСС мали вищу освіту, більшість з них була юристами,
тому в літературі справу УРСС називають ще «справою юристів». Вони
хотіли виборювати права людини і права нації на основі радянської
Конституції, радянських законів.
Георгій Касьянов вважає, що програма УРСС перегукувалась з
ревізіоністськими течіями у комуністичних партіях Заходу та Східної
Європи, а також була продовженням ідейних пошуків українських
соціалістів початку ХХ сторіччя
1
. Анатолій Русначенко відзначає, що
проект програми носив усезагальний характер і охоплював майже всі
сфери життя суспільства, чого не було в інших програмах
2
. Юрій
Данилюк та Олег Бажан вважають УРСС організацією «націонал-
комуністичного спрямування»
3
. З термінологією останніх авторів важко
погодитись. По-перше, незважаючи на марксистські засади, програмні
документи УРСС пропагували ідеї прав людини, прав нації, а «червоний
наліт» був викликаний тільки особистим досвідом, освітою, оточенням
членів УРСС, і цей наліт дуже швидко зник, наче його й не було. До того
ж, деякі члени УРСС не сприймали комуністичної ідеології, як,
наприклад, Іван Кандиба, а інші в першу чергу збирались
використовувати марксизм-ленінізм як щит, як інструмент пропаганди, і
це добре видно і з програмних документів УРСС, і зі спогадів самих
дисидентів. По-друге, термін «націонал-комуністичний» дуже нагадує
«націонал-соціалістичний», «червоно-коричневий» тощо.
Хоча ця організація діяла недовго і небагато встигла зробити, УРСС
можна вважати першою саме дисидентською організацією і за засобами
боротьби, і за метою. Більше того, вона була дуже близькою до
майбутнього українського правозахисного руху, до якого пізніше і
приєдналися найактивніші члени УРСС.
Однією з яскравих сторінок історії опору радянському
тоталітарному режиму є діяльність Українського національного фронту
(УНФ). Унікальність УНФ полягає у спадкоємності національної
боротьби і водночас наявності конкретної, розгорнутої політичної
програми, конкретних завдань і кроків до реалізації цілей, чого з часів
ОУН-УПА не було. На відміну від усіх попередніх підпільних
організацій, УНФ перший виробив програму, яка не базувалась ані на
принципах марксизму-ленінізму, як УРСС, ані на засадах інтегрального
націоналізму, як, скажімо, УНК. В основу програми УНФ покладені
демократичні принципи свободи й рівності, вона охоплювала всі сфери
суспільного життя. УНФ – перша підпільна організація, яка мала
постійне періодичне видання «Воля і Батьківщина».
1
Касьянов Г.9Цит. праця. – С.934.
2
Русначенко. А.9Цит. праця. – С.995.
3
Данилюк Ю., Бажан О.9Цит праця. – С.9120.