Ільницький О. Український футуризм (1914-1930)

Переклала з англійської Рая Тхорук. – Львів: Літопис, 2003. – 367 с.
ISBN 966-7007-75-0 Книжка канадського літературознавця Олега Ільницького – про український футуризм – мистецький переворот, який здійснили М. Семенко, Ґ. Шкурупій, О. Слісаренко, Л. Курбас та ін. і завдяки якому вперше за кілька сторіч українська культура опинилася в авангарді європейського артистичного життя. Для літературознавців, мистецтвознавців, культурологів, філософів. Зміст.
Український футуризм. Передмова до українського видання.
Передмова до англійського видання. Історія руху. Анатомія літературного скандалу: Михайль Семенко і джерела українського футуризму.
Скандал.
Футуризм та контекст українського модернізму.
Модернізм versus футуризм.
Голодні роки (1914–1921).
Аспанфут: Асоціяція панфутуристів.
АсКК: футуристи в масах.
Нова ґенерація.
Бумеранг.
Кадри.
Платформа і програма.
Перша метаморфоза: ВУАРКК.
Полеміка з росіянами.
Полеміки з «правими».
ОППУ: остання метаморфоза та кінець руху. Теорія руху. Панфутуризм: дороговказ для аванґарду. Мистецтво як процес.
Про ліквідацію мистецтва.
Теорія культів.
Ідеологія і фактура.
У пошуках визначення «комуністичної» культури.
Поза «Великим Мистецтвом».
Екструкція: компроміс переходової доби.
Функціоналізм.
Естетика і поетика. Літературна спадщина: Огляд творчости найзначніших представників. Поезія.
Михайль Семенко (1892–1937).
Ґео Шкурупій (1903–1937).
Олекса Слісаренко (1891–1937).
Юліян Шпол (1895–1937).
Проза .
Вступ.
Ґео Шкурупій.
Олекса Слісаренко.
Дмитро Бузько (1891–1937).
Леонід Скрипник (1893–1929).
Візуальні експерименти в поезії та прозі. Висновки.
Джерела.
Алфавітний покажчик.
Перелік скорочень.
Список ілюстрацій.