Виконавець голосовий робот UkrVox (Speech API), чоловічий голос. —
Вихідні дані не вказано. — 128 kbps. — Тривалість 2-ї частини
02:39:54, загальна 06:23:29.
«Людина, що знайшла своє обличчя» — фантастичний роман Олександра
Бєляєва, опублікований в 1940 році. Роман є значно переробленим
варіантом колишнього роману Бєляєва «Людина, яка втратила обличчя»,
опублікованого в 1929 році.
Роман-«попередник» «Людина, яка втратила обличчя» був опублікований в 1929 році. Ідею сюжету роману дав Олександру Бєляєву за два роки до цього Євген Георгійович Торро, ендокринолог, іспанець за походженням, який часто бував у будинку письменника. Пізніше Бєляєв практично переписав заново другу частина роману. Авантюрний сюжет був перероблений в більш соціальний з натяком на ідеологічну підоснову. Настрій роману став оптимістичнішим. Роман «Людина, що знайшла своє обличчя» було вперше опубліковано у 1940 у в Ленінградському відділі видавництва «Радянський письменник». У 1956 році він увійшов до двотомне видання «Вибрані науково-фантастичні твори» (том I) видавництва «Молода гвардія».
Роман-«попередник» «Людина, яка втратила обличчя» був опублікований в 1929 році. Ідею сюжету роману дав Олександру Бєляєву за два роки до цього Євген Георгійович Торро, ендокринолог, іспанець за походженням, який часто бував у будинку письменника. Пізніше Бєляєв практично переписав заново другу частина роману. Авантюрний сюжет був перероблений в більш соціальний з натяком на ідеологічну підоснову. Настрій роману став оптимістичнішим. Роман «Людина, що знайшла своє обличчя» було вперше опубліковано у 1940 у в Ленінградському відділі видавництва «Радянський письменник». У 1956 році він увійшов до двотомне видання «Вибрані науково-фантастичні твори» (том I) видавництва «Молода гвардія».