Автореф. дис. канд. юрид. наук: 19.00.06 / В.В. Бедь; Нац. акад.
внутр. справ МВС України. — К., 1999. — 18 с.
Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.
Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.