Бовсунівська Т. Двійництво в українському романтизмі

Стаття. Всесвіт, 1997. №5 -6 . - С. 170 - 176 . Тема двійництва в українському романтизмі зовсім не була прищеплена внаслідок примітивного наслідування Заходу, а з'явилась як увиразнення староукраїнської філософської й мистецької традицій. Особливістю романтичного двійництва була гіпертрофія езотерії народнопісенних символів при початковому припущенні їх духовної спільності з людиною. Завдяки абсолютизації пізнання почуттям і виринає тема двійництва та набуває активного розвитку. Двійництво мало найбільший діапазон форм для втілення цього процесу. Містика божевілля, а чи сакрального, все одно зводилась до відтворення процесу пізнання почуттям. Людина стає центром всесвіту як єдина істота, здатна на почуття і на пізнання. Романтики вперше поглянули на людину як на феномен естетичний. Нестабільність людського світу романтики подавали не як хибу, а як позитивну властивість і в зображенні процесуальності неґації в благоговіння, чи навпаки, бачили єдиний шлях відтворення становлення духовності.