Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право. – Київський національний університет
внутрішніх справ, Київ, 2010.
Дисертація присвячена актуальним проблемам віктимологічної профілактики злочинів, учинених щодо жінок. В роботі визначено місце віктимної поведінки жінок у механізмі злочинної поведінки, запропоновано її авторське визначення, а також проведено відмежування від суміжних понять. Здійснено аналіз різноманітних віктимогенних ситуацій, досліджено роль поведінки жінок-жертв у механізмі злочинної поведінки, що стало підставою для обґрунтування нового погляду на їх класифікацію. Проаналізовано стан, структуру, динаміку та детермінанти насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, потерпілими від яких є жінки, а також на основі емпіричних даних визначено рівень їх латентності. Розкрито віктимологічні особливості поведінки жінок при вчиненні насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів і на цій основі запропоновано новий підхід до типологізації такої поведінки. Удосконалено класифікацію жінок-жертв, яка враховує їх типологічні поведінкові характеристики, спосіб життя, професійну діяльність, соціальний статус, сукупність фізичних і психологічних особливостей та особистісних якостей. Проаналізовано заходи загальносоціальної та спеціальної віктимологічної профілактики злочинів, учинених щодо жінок, а також сформульовано пропозиції з їх удосконалення. Розроблено пропозиції з удосконалення заходів індивідуальної віктимологічної профілактики поведінки жінок – жертв злочинних посягань.
Дисертація присвячена актуальним проблемам віктимологічної профілактики злочинів, учинених щодо жінок. В роботі визначено місце віктимної поведінки жінок у механізмі злочинної поведінки, запропоновано її авторське визначення, а також проведено відмежування від суміжних понять. Здійснено аналіз різноманітних віктимогенних ситуацій, досліджено роль поведінки жінок-жертв у механізмі злочинної поведінки, що стало підставою для обґрунтування нового погляду на їх класифікацію. Проаналізовано стан, структуру, динаміку та детермінанти насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, потерпілими від яких є жінки, а також на основі емпіричних даних визначено рівень їх латентності. Розкрито віктимологічні особливості поведінки жінок при вчиненні насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів і на цій основі запропоновано новий підхід до типологізації такої поведінки. Удосконалено класифікацію жінок-жертв, яка враховує їх типологічні поведінкові характеристики, спосіб життя, професійну діяльність, соціальний статус, сукупність фізичних і психологічних особливостей та особистісних якостей. Проаналізовано заходи загальносоціальної та спеціальної віктимологічної профілактики злочинів, учинених щодо жінок, а також сформульовано пропозиції з їх удосконалення. Розроблено пропозиції з удосконалення заходів індивідуальної віктимологічної профілактики поведінки жінок – жертв злочинних посягань.