(Укр. яз. ). Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.01 / Ін-т
психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К. , 2009. — 40 с.
Анотація.
Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людино-людського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття.
Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника).
Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини.
Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування).
Теоретично обґрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження.
Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладній та практичній психології. Зміст.
Теоретичний аналіз досліджень діалогу в психології.
Методологічні підходи і стратегії дослідження діалогу в психологічній науці.
Теоретико-методологічне дослідження філософських онтологій діалогу.
Екзистенційно-онтологічний підхід у психології діалогу.
Інтерсуб’єктно-діалогічні концепції фундаментальних психологічних явищ.
Теоретичне й емпіричне вивчення психологічних явищ за допомогою діалогічних методів.
Діалог у практичній та прикладній психології.
Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людино-людського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття.
Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника).
Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини.
Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування).
Теоретично обґрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження.
Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладній та практичній психології. Зміст.
Теоретичний аналіз досліджень діалогу в психології.
Методологічні підходи і стратегії дослідження діалогу в психологічній науці.
Теоретико-методологічне дослідження філософських онтологій діалогу.
Екзистенційно-онтологічний підхід у психології діалогу.
Інтерсуб’єктно-діалогічні концепції фундаментальних психологічних явищ.
Теоретичне й емпіричне вивчення психологічних явищ за допомогою діалогічних методів.
Діалог у практичній та прикладній психології.