У розвитку плода деякі ліки і БАР викликають відхилення у розвитку
ембріону і плода.
Раціональне використання ліків у вагітних повинно базуватись на
врахуванні особливостей метаболізму медикаментів в організмі вагітної;
вивченні переходу ліків і їх метаболітів через плаценту;
дослідженні ембріотоксичності, тератогенності ліків і фармакокінетики їх в організмі плода;
урахування особливостей дифузії ліків в навколоплідні води.
Ембріотоксичність і тератогенність.
Реакція ембріона і плода на дію препаратів визначається основними факторами:
швидкістю і ступенем трансплацентарного переходу ліку;
стадією внутріутробного розвитку в момент лікування;
хімічною структурою, тератогенністю препарата;
особливостями метаболізму фармакологічного агента в організмі матері, плода і плаценті.
ЛП згубно можуть впливати на формування чоловічих і жіночих статевих клітин, впливати на ембріон в стадії прогенезу, викликати хромосомні аберації чи мутації генів. Вірогідність пораження чоловічих клітин значно менша, ніж жіночих, бо сперматогенез триває 64 дні, а овогенез починається в/утробно, а другий мейоз може відбутися в будь-який час аж до 45-50 років.
Хромосомні аномалії викликають цитостатики, антибіотики, що гальмують синтез білка. Доведена мутагенна дія фенобарбіталу, триметоприму, морфіну.
Ліки, які приймає вагітна жінка, можуть викликати 3 варіанти дії:
ембріотоксичну
тератогенну
фітотоксичну
Ембріотоксична дія виникає в перші 3 тижні після запліднення і полягає в пошкодженні імплантованого бластоцита, що харчується матковим секретом. Це веде до загибелі ембріона або народження дитини з множинними вадами.
Ембріотоксичний ефект викликають
Раціональне використання ліків у вагітних повинно базуватись на
врахуванні особливостей метаболізму медикаментів в організмі вагітної;
вивченні переходу ліків і їх метаболітів через плаценту;
дослідженні ембріотоксичності, тератогенності ліків і фармакокінетики їх в організмі плода;
урахування особливостей дифузії ліків в навколоплідні води.
Ембріотоксичність і тератогенність.
Реакція ембріона і плода на дію препаратів визначається основними факторами:
швидкістю і ступенем трансплацентарного переходу ліку;
стадією внутріутробного розвитку в момент лікування;
хімічною структурою, тератогенністю препарата;
особливостями метаболізму фармакологічного агента в організмі матері, плода і плаценті.
ЛП згубно можуть впливати на формування чоловічих і жіночих статевих клітин, впливати на ембріон в стадії прогенезу, викликати хромосомні аберації чи мутації генів. Вірогідність пораження чоловічих клітин значно менша, ніж жіночих, бо сперматогенез триває 64 дні, а овогенез починається в/утробно, а другий мейоз може відбутися в будь-який час аж до 45-50 років.
Хромосомні аномалії викликають цитостатики, антибіотики, що гальмують синтез білка. Доведена мутагенна дія фенобарбіталу, триметоприму, морфіну.
Ліки, які приймає вагітна жінка, можуть викликати 3 варіанти дії:
ембріотоксичну
тератогенну
фітотоксичну
Ембріотоксична дія виникає в перші 3 тижні після запліднення і полягає в пошкодженні імплантованого бластоцита, що харчується матковим секретом. Це веде до загибелі ембріона або народження дитини з множинними вадами.
Ембріотоксичний ефект викликають