Київ: Либідь, 1993. — 264 с.
У другому томі висвітлюється історія красного письменства
українського середньовіччя — періоду Київської Русі. М. Грушевський
тут аргументовано доводить, що київська література
ХІ-ХІІІ ст. є українською і що саме з української традиції зародилися література та культура білоруського і російського народів. Читач довідається про освіту і школу в Київській Русі; детально розглянуто агіографічні твори цієї доби, паломницьку та історичну літературу, зокрема «Слово о законі і благодаті» Іларіона Київського, «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоревім».
Для студентів гуманітарних факультетів вузів і всіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.
ХІ-ХІІІ ст. є українською і що саме з української традиції зародилися література та культура білоруського і російського народів. Читач довідається про освіту і школу в Київській Русі; детально розглянуто агіографічні твори цієї доби, паломницьку та історичну літературу, зокрема «Слово о законі і благодаті» Іларіона Київського, «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоревім».
Для студентів гуманітарних факультетів вузів і всіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.