Надмірне вживання діуретиків небезпечне при ЦП, НН, СН.
Лікування з дієтою, багатою на К – тіазиди, петльові, інгібітори карбоангідрази.
Нецукровий діабет – тіазиди мають парадоксальний ефект (пригнічення центра спраги).
Подагра – тіазиди дають загострення.
Ототоксичність посилюється при призначенні петльових діуретиків і аміноглікозидів і цефалоспоринів.
Фуросемід в одному шприці не водять з іншими речовинами.
Інгібітори карбоангідрази – не більше 5 діб (метаболічний ацидоз!)
К-зберігаючі посилюють дію тіазидних діуретиків.
К-зберігаючі не поєднують з інгібіторами АПФ і β-адреноміметиками ( гіперкаліємія! )
НСПЗ послаблюють дію діуретиків.
Перед їдою – фуросемід, буметанід, індапамід.
Під час їди – циклометіазид.
Після їди – етакринова кислота, гідрохлортіазид.
Лікування з дієтою, багатою на К – тіазиди, петльові, інгібітори карбоангідрази.
Нецукровий діабет – тіазиди мають парадоксальний ефект (пригнічення центра спраги).
Подагра – тіазиди дають загострення.
Ототоксичність посилюється при призначенні петльових діуретиків і аміноглікозидів і цефалоспоринів.
Фуросемід в одному шприці не водять з іншими речовинами.
Інгібітори карбоангідрази – не більше 5 діб (метаболічний ацидоз!)
К-зберігаючі посилюють дію тіазидних діуретиків.
К-зберігаючі не поєднують з інгібіторами АПФ і β-адреноміметиками ( гіперкаліємія! )
НСПЗ послаблюють дію діуретиків.
Перед їдою – фуросемід, буметанід, індапамід.
Під час їди – циклометіазид.
Після їди – етакринова кислота, гідрохлортіазид.