Статья
  • формат doc
  • размер 92,51 КБ
  • добавлен 13 марта 2012 г.
Клінічна фармація в ревматології
Клінічні критерії визначення потреби в нагляді лікаря.
Виникнення гострого болю в суглобі.
Біль протягом 2 днів в суглобі після травми.
Біль в суглобі більше тижня
Біль з підвищенням температури, набряком суглоба, почервоніння шкіри над ним.
Болі в суглобах з висипкою на шкірі.
Біль в суглобах вранці в поєднанні з ранковою скутістю.
Біль в суглобі разом з набряком, що виникли через 2 тижні після ангіни або іншого інфекційного процесу.
Біль, деформація суглобів, затруднення рухів у них.
Фармацевтична опіка при вживанні НСПЗ
Всі препарати обережно вживати хворим на БА, виразкову хворобу, зі схильністю до кровотеч, з захворюваннями печінки і нирок.
Приймати після їди.
Більшість з них зменшує агрегацію тромбоцитів і може викликати геморагічний синдром.
в иведення НСПЗ суттєво збільшується при лужній реакції сечі (тоді знижується ефективність препаратів і триваліть ефекту).
Для всіх НСПЗ (особливо аспірин і індометацин) характерна ульцерогенна дія. Їх не призначають при пептичних виразках шлунка, геморагічних діатезах, аспіриновій бронхіальній астмі.
Водіям і особам інших професій не рекомендують кетопрофен, напроксен, сургам й індометацин, бо в результаті накопичення серотоніноподібних метаболітів можливі головокружіння, безсоння, галюцинації.
При вживанні фенілбутазона (бутадіона) обмежувати вживання солі, раз в тиждень досліджувати сечу і кров.
Мазі і гелі з НСПЗ наносити на інактну шкіру!, не на слизову.
Можливі контактні дерматити – свербіж, набряк, лусочки. При наявності – припинити. можливі явища фотосенсибілізації, побічні ефекти, як при внутрішньому вживанні.
Фармакобезпека при лікуванні НСПЗ
НПЗЗ зменшують фармакологічну дію діуретиків та підвишують дію антикоагулянтів непрямої дії і похідних сульфанілсечовини та інсуліну.
Селективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб (целебрекс), мелоксикам) пригнічують синтез ПГ переважно у місці запалення, тому значно менше, ніж інші НПЗЗ, ушкоджують ШКТ, впливають на нирки та агрегацію тромбоцитів.
Саліцілати знижують алергічні реакції, запобігаючи виділенню гістаміну. Із-за тяжких побічних ефектів саліцилової кислоти у багатьох країнах світу їх заборонено виробляти, ввозити і застосовувати. У вагітних жінок саліцилати можуть спричинити затримку пологів, викликати судинні захворювання легень плода та призводити до мутагенного ефекту.